Близько 80 млрд. гривень допорогових закупівель є неконтрольованими, — Лахтіонова

У студії «Громадського радіо» — заступниця директора департаменту регулювання державних закупівель Лілія Лахтіонова.

Любомир Ференс: Що таке допорогові закупівлі?

Лілія Лахтіонова: Це закупівлі, які відбуваються не відповідно до процедур, зазначених в законі про публічні закупівлі. Тобто в нас є законодавчо врегульовані процедури і там є поріг закупівель — 200 тис. для товарів і послуг і 1,5 млн. для робіт. Все, що закуповується на меншу суму, є допороговими закупівлями. Допорогові закупівлі можуть відбуватися або шляхом укладання прямих договорів, або шляхом проведення закупівель через електронну систему.

Любомир Ференс: Тобто якщо ми не дотягнули 1 гривню до 200 тис., це не обов’язково публікувати?

Лілія Лахтіонова: Не обов’язково публікувати закупівлі на суму менше 50 тис. Від 50 тис. ми маємо або вказати в системі, що купує замовник, або провести закупівлю в рамках системи.

Закупівлі від 200 тис. і 1,5 млн. — це те, що має відбуватися за встановленими процедурами. Ці процедури чітко регламентовані в законі про публічні закупівлі.

Любомир Ференс: Що це означає?

Лілія Лахтіонова: Йдеться про необхідність проведення відкритих торгів, переговорної процедури або конкурентного діалога.

Любомир Ференс: Тобто якщо ми не дотягуємо 1 гривню, ми можемо укласти контракт з одним постачальником без відкритих торгів і без переговорної процедури?

Лілія Лахтіонова: Так.

Любомир Ференс: Чому потрібно змінити ці допорогові закупівлі? В чому проблема?

Лілія Лахтіонова: Це не сьогоднішня проблема. Ми завжди мали допорогові закупівлі, але ніколи не мали уявлення про обсяг коштів, які витрачаються на допорогові закупівлі. Сьогодні система ProZorro дозволяє спостерігати за тим, що відбувається. Хоча ми і досі не розуміємо масштаб проблеми, оскільки не всі закупівлі фіксуються в системі. Сьогодні йдеться про внесення змін до закону про публічні закупівлі. Це потрібно для того, щоб зробити загальну базу, в якій буде чітко видно, скільки коштів витрачається на придбання товарів, робіт і послуг.

Любомир Ференс: Чому так важливо проводити прозорі закупівлі і переговорні процедури, якщо можна укласти контракт з одним постачальником чи виконавцем?

Лілія Лахтіонова: З самого початку ми хотіли провести реформу поступово, аби для всіх учасників публічних закупівель перехід був комфортним. Є планові закупівлі, є термінові закупівлі. Якщо термінові закупівлі не перевищують встановлені межі, то замовник повинен мати можливість зробити закупівлю швидко. Це можливо зробити шляхом укладання прямого контракту або шляхом проведення допорогової закупівлі. Сьогодні, з одного боку, ми маємо забезпечити прозорість, відкритість, конкуренцію, а, з іншого боку, ми не маємо ставити в незручне положення замовника, який повинен вчасно забезпечити свою діяльність.

Любомир Ференс: В новому законопроекті про допорогові закупівлі пропонується знизити поріг?

Лілія Лахтіонова: В нас є один законопроект. В цьому законопроекті ще не відображено питання щодо введення під дію закону допорогових закупівель. Цей законопроект направлений на уточнення деяких норм, оскільки ми вже маємо певну практику застосування електронної системи. Сьогодні готується подання цього законопроекту на розгляд Кабінету міністрів.

Введення допорогових закупівель — питання, яке концептуально має бути обговорено. Але законопроект ще не готовий. Ми тільки напрацьовуємо його. Я думаю, що ми його підготуємо протягом року.

Любомир Ференс: Справжній дерибан коштів відбувається на місцях. Часом мова йде про те, що на місцях розбазарюється третина бюджетних котів.

Лілія Лахтіонова: На жаль, сьогодні ми більше звертаємо увагу на зловживання, а не на приклади успішних закупівель. Наше завдання, як уповноваженого органа, — не карати, а створити умови, які не дозволять проводити нечесні закупівлі. Ті, хто займаються закупівлями, часто не мають певного професійного рівня. Тому сьогодні ми дуже багато часу приділяємо навчанню. Крім того, в законі про публічні закупівлі ми передбачили різні варіанти організації закупівельної діяльності. Сьогодні замовник може наймати уповноважених осіб або проводити закупівлі через централізовані закупівельні організації.

Ірина Соломко: Скільки коштів пропадають в тенетах допорогових закупівель?

Лілія Лахтіонова: Ні я, ні будь-хто інший не назве вам конкретну суму. Можна очікувати, що це близько 40% від тих закупівель, які відбуваються за процедурами.

Ірина Соломко: Скільки загалом у нас витрачається на державні закупівлі?

Лілія Лахтіонова: У 2015 році це було 180 млрд., у 2016 році — приблизно 200 млрд. Тобто йдеться приблизно про 80 млрд гривень.