Брюссель зробить громадський транспорт безкоштовним для всіх. А що заради чистого повітря планують зробити у Києві?
В ефірі Громадського радіо – урбаніст, експерт з транспорту, член Ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук
Наталя Соколенко: Днями мерія Брюсселя вирішила, що проїзд у громадському транспорті міста буде безкоштовним. Не з міркувань соціальної політики, а з міркувань екологічної політики. Що з цим думають робити у Києві? Існують у нас подібні документи, які затверджують куди рухатися і що робити з транспортом?
Григорій Мельничук: Станом на сьогодні в Україні майже кожна людина може дозволити собі купити автомобіль. Ми зараз перебуваємо на тому етапі, який інші європейській міста пережили у 50-60-х роках минулого століття. Якщо подивитися фотографії Амстердаму кінця 50-х років, то бачимо такі ж затори, стихійне паркування, аварії. Сьогодні ми користуємося практиками, які вони вже пройшли. Але їм для цього знадобилося 40 років. Нам уже 40 років не потрібні, бо ми маємо прикладати і бачимо до чого треба йти.
Минулого року в Києві прийняли стратегію розвитку міста до 2025 року, де закладені також індикатори по співвідношенню використання різних типів транспорту. Планується збільшити використання велосипедів з 0% до 5%, скорити автомобільний транспорт та збільшити кількість громадського транспорту.
Нещодавно Київрада затвердила велосипедну концепцію столиці. Там визначені стратегічні велосипедні напрямки і маршрути для розвитку велосипедної інфраструктури.
Наталя Соколенко: У мешканців українських міст існує психологічний бар’єр щоло подолання відстаней? Маю на увазі, що кудись можна не проїхати 2-3 зупинки, а пройтися?
Григорій Мельничук: У кожному місті існує своя психологічна оцінка відстані. Для киянина дві станції метро – недалеко, для жителя районного центру – це пройти місто з кінця в кінець. Щоб маніпулювати цим поняттям, можна вимірювати відстань у часі, а не в кілометрах. Якщо у цьому контексті говорити про приватний автомобіль, то це найменш ефективний і найбільш затратний транспорт для міської інфраструктури. Чим менше людей використовує особистий транспорт, тим менше потрібно будувати парковок, розв’язок і т.д. Все це на користь місту. Тенденція до привчання людей ходити пішки накладається на тенденції розвитку міст з децентралізації міських центрів.
Наталя Соколенко: У книжці «Після автомобілізму» автори Кінґслі Денніс та Джон Аррі розмірковують що ж буде, коли ми відмовимося від персональних автомобілів. Ба більше, один з вагомих представників американської автомобільної індустрії прогнозує, що через 10-20 років мати власний автомобіль буде незаконно. Що ви думаєте про цей прогноз?
Григорій Мельничук: Існує тенденція, що зараз люди у все більш пізньому віці купують автомобілі. У 60-70-х роках у тій же, наприклад, Америці була мода на авто. Підлітки намагалися чим швидше отримати права, купити автівку. Сьогодні такого майже немає, ця соціальна демонстрація себе перейшла у інші сфери: соцмережі, ґаджети ,електротранспорт. Автомобіль тепер сприймається у форматі речі, як холодильник, мікрохвильова. Тобто без нього можна обійтися.
Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.