facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Бюджет участі: замість громадян деякі проекти писали чиновники, — Ігор Тищенко

В Києві вибрали 62 переможця, між проектами благоустрою міста яких розподілять гроші бюджету участі

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Бюджет участі — це гроші міського бюджету, які отримають мешканці міста для того, щоб самостійно реалізувати урбаністичні проекти.

В нашій студії Ігор Тищенко, експерт центру CEDOS, який критично поставився до вибору цих проектів, що відібрала конкурсна комісія.

Наталя Соколенко: Що конкретно вам не сподобалося?

Ігор Тищенко: З 62-х проектів переможців є частина проектів, які явно написані не громадянами, а службовцями.

Наталя Соколенко: Як ви це бачите?

Ігор Тищенко: Як людина, яка щодня читає якісь муніципальні документи, я бачу канцелярську мову. Тому я побачив багато однакових проектів. Також є якісь муніципальні проекти, як купівля машини, що чистить каналізацію в Дарницькому районі.

Наталя Соколенко: Ви маєте на увазі, що подібну техніку і так мала закупити міська влада, а тепер ця ідея начебто належіть громадській ініціативі.

Ігор Тищенко: Не те, що тут потрібно скаржитися, адже громадяни дійсно потребують цієї техніки, але дійсно є такі ситуації, коли деякі проекти, які мала б робити влада, тепер будуть робити громадяни.

Громадянам варто замислитися на майбутнє і слідкувати за голосуванням щодо власних проектів.

Є чудовий проект модернізації розв’язки на Оболоні, яка перетворюється на публічний простір і додатково озеленюється

Наталя Соколенко: Які проекти подають реальні громадяни західних країн, щоб ми розуміли, з чим порівнювати?

Ігор Тищенко: Такі самі, які і в нас. З цих 320-х проектів, які подані в громадський бюджет, знайдуться такі самі, які подають у всьому світі. В нас просто процедура дуже обмежена: є інфраструктура для голосування за проекти, а потім ці проекти реалізуються комунальними підприємствами.

В західноєвропейських країнах реалізація проектів на наступних етапах також відбувається за участі громадян. Там також можуть бути спортивні майданчики, облаштування шкіл чи якась бібліотека, і це виконуються за участю громадян. В нас за положенням це будуть виконувати комунальні підприємства. А участь громадян радше контролююча, і то вона обмежена.

Дмитро Тузов: Багато уваги приділяється встановленню відеокамер в місті, хоча міста і так досить обладнані відеокамерами — майже кожна крамниця чи офіс. Чи реально це впливає на безпеку? Зображення з цих камер розмите, а грабіжники одягають маски та балаклави.

Ігор Тищенко: Мені теж дивні такі проекти. Перед тим, як оголосили переможців по громадському бюджету, мерія оголосила, що буде реалізовуватися муніципальний проект «Київ безпечний» з центром відеонагляду, там де буде збиратися і оброблятися інформація з відеокамер. Тобто відеокамери і так будуть встановлені, як можна на громадському бюджеті брати майже 1 мільйон гривень на це?

Також ми знаємо, що безпека забезпечується не відеокамерами. Якщо працює грабіжник, то зупинить його не відеокамера, а швидше люди, які будуть знаходитися на вулиці. І тому вулиці мають бути освітленими і многолюдними.

Наталя Соколенко: Які проекти-переможці ви можете виділити? Чи є з них сучасні та актуальні?

Ігор Тищенко: Є 10-15 проектів, які передбачають обладнання парків сучасними рекреаційними зонами, це зона здоров’я на Микільській слобідці або облаштування парків, тобто те, що використовуються громадянами спільно. Але ж реалізовувати ці речі будуть комунальні підприємства.

Приватний університет «Україна» виграв 1 мільйон гривень на навчання чиновників якимось новим методикам освіти. Чому якийсь невідомий приватний університет з поганим рейтингом буде навчати київських чиновників, і на це буде виділено такі гроші?

Наталя Соколенко: А що не так в цьому?

Ігор Тищенко: Питання в тому — чи є у цих виконавців право їх реалізації? Я виходжу на вулиці і бачу погане міське озеленення, погані газони, погане утримання дерев, вулиць, доріг, тротуарів, перевитрати коштів на однолітні квіти. І от такі підприємства будуть реалізовувати громадські проекти. Я не впевнений, що вони це зроблять якісно.

Наталя Соколенко: Яка альтернатива?

Ігор Тищенко: Це буде частково відбуватися через тендерну систему, але ми знаємо, як її обходять. Потрібна конкуренція і автори проектів мають обирати виконавців та контролювати їхню діяльність.

Дмитро Тузов: Назвіть найкращі проекти, які перемогли, і найгірші.

Ігор Тищенко: Почну з антирейтингу. «Острів тисячі відеокамер» — це явно помилка. Чому не тисяча садів?

Другий проект в антирейтингу — приватний університет «Україна» виграв 1 мільйон гривень на навчання чиновників якимось новим методикам освіти. Чому якийсь невідомий приватний університет з поганим рейтингом буде навчати київських чиновників, і на це буде виділено такі гроші?

З найкращих є кілька паркових проектів. Наприклад, є чудовий проект модернізації розв’язки на Оболоні, яка перетворюється на публічний простір і додатково озеленюється, щоб урізноманітнити і зробити безпечний простір. Я радий, що це буде реалізовано.

Поділитися

Може бути цікаво

«Взимку важче застосовувати БпЛА»: яка ситуація на Покровському напрямку нині

«Взимку важче застосовувати БпЛА»: яка ситуація на Покровському напрямку нині

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?