Часопис «Критика» існує вже 20 років, тому що не прив’язаний до тимчасової політичної ідеї, - редакторка

Говоримо з відповідальною редакторкою часопису

Ведучі

Анастасія Багаліка

Часопис «Критика» існує вже 20 років, тому що не прив’язаний до тимчасової політичної ідеї, - редакторка
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr-rh-2018-05-01_bentya.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr-rh-2018-05-01_bentya.mp3
Часопис «Критика» існує вже 20 років, тому що не прив’язаний до тимчасової політичної ідеї, - редакторка
0:00
/
0:00

Гостя ефіру — архівістка, музична і театральна критикиня, постійна рецензентка, а від квітня 2016 року відповідальна редакторка часопису «Критика» Юлія Бентя.

Анастасія Багаліка: Дата доволі символічна. Ще 1997 року почав видаватися часопис «Критика». Можна було б і 2017 року відзначати ювілей. Чому вирішили робити це саме зараз?

Юлія Бентя: Перше число часопису вийшло в серпні 1997 року. Якщо хтось бачив ювілейне число, то там є чотири оглядові історичні тексти. У них ідеться про те, як починався часопис. Оскільки перший рік графік трохи коливався, регулярного щомісячного виходу не було, ми вирішили дочекатися 240 числа, 241 число за листопад-грудень 2017 року вийшло на початку цього року.

Анастасія Багаліка: Не так багато видань, які почалися в 90-і і витримали таку довгу історію. Як це вдалося «Критиці»?

Юлія Бентя: Я трохи більше двох років працюю редакторкою в критиці. До того років 15 я писала переважно книжкові анотації, рецензії, лише один великий текст.

Для мене особисто піком нових видань була середина нульових. Було багато ділових видань. Мабуть, рецепт в тому, що більшість проектів вузькополітичні. «Критика» не є вузькополітичним проектом, хоча торкається різних тем. Оця неприв’язаність до тимчасової ідеї важлива. Ми знаємо багато газет, які на початках не мають проблем, збирають чудову команду. Я була свідком ситуація, коли певні видання раптом зникають, тому що змінилася якась ситуація у власників.

«Критика» ніколи не мала мільйонних чи 10-тисячних накладів, але це видання, яке завжди провадило свою важливу лінію.

Анастасія Багаліка: Якщо говорити про цю лінію, то це ліберально-інтелектуальна лінія. Чому саме це?

Юлія Бентя: Про це багато говорить Григорій Грабович у першій статті ювілейного часопису. Він говорить про два видання, на які «Критика» від початку орієнтувалася. Це «Паризька культура» і «The New York Review of Books». Він проектує ці дві моделі на українську ситуацію, говорячи про те, що від початку не було чіткої орієнтації на певну ідеологію, але в ситуації України, коли продовжується процес націотворення, в цьому ще є потреба, ці речі потрібно проговорювати. Звичайно, є певні позиції, які ніколи не з’являться в «Критиці», але діапазон тем і авторів, дуже часто незгодних, завжди був у «Критиці».

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.