Чому ми скандалимо у транспорті і чергах та що з цим робити

Тетяна Трощинська: Як мінімізувати сприйняття особистісних ситуацій, які у нас трапляються щодня? Одного разу в черзі мені ні за що сказала «ты что тут сама умная» я ще три дні обдумувала що я мала відповісти. Чи варто відповідати на такі речі і як реагувати? 

: Здавалося б побутова ситуація, але у сенсі аналізу вона багаторівнева. Колись для мене було відкриттям, що ось цей «внутренний болтун» з яким потім дуже довго обговорюєш як краще було вчинити, забирає у людини дуже багато енергії. І краще відразу закрити йому пельку.

Є притча про двох монахів, які були членами ордену, що забороняв торкатися жінок. Мали вони одного разу перейти з одного місця в інше через річку. Підходять вони до берега і бачать, що стоїть дівчина. Але вона не може перейти. Старий монах бере її на руки і переносить через потік. Молодий за ним пройшов. Доходять вони до місця призначення, молодий таки не витримав і каже: «Брате, нам же заборонено торкатися жінок.Ви порушили головне правило нашого ордену», на що старший відповів: «Я зробив те, що мав зробити. Допоміг тій жінці і вже й забув про це. А ти несеш її в руках всю нашу дорогу, у своїх думках». Тому треба берегти себе і не обтяжувати обмірковуваннями подібних ситуацій.

Важливо як ми сприймаємо цей емоційний напад на нас у момент, коли це відбувається. Це корисно для тих людей, які постійно стикаються з потоками незнайомих людьми. Людина може висказати обдумано чи необдумано все про що думає, все що їй болить і піти собі. Перша захисна функція у такому випадку: уміти розмежовувати свою робочу функцію і себе особисто. Коли, наприклад, людина приходить на пошту і виливає на працівників весь свій біль, бо незадоволена доставкою. То ця незадоволеність стосується конкретно інституції, але не людини, яка там працює касиром. Це розмежування допомагає залишити роботу на роботі і не нести це додому. 

Коли людина агресивно щось виговорює, то це, зазвичай, пов’язано з тим, що у неї є незадоволена потреба. Людина не вміє задовільняти свої потреби інакше і не усвідомлює, що таким способом вона ці потреби не задовільняє. 

У фокусі безгнівної, ненапруженої комунікації лежить розуміння потреб своїх і іншої людини.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.