Чи справедливо звільняти 2000 суддів, вперше призначених у часи Януковича?

«Майже 2000 суддів в період правління Януковича призначались на посади вперше. Вони призначались завдяки проекту справедливого правосуддя USAID на конкурсній основі», — згадує суддя Львівського окружного адмінсуду, член Ради суддів України, голова комітету з питань комунікації Олександр Сасевич. За його словами, тоді він пройшов трьохетапний відбір і вважав, що здобув цю посаду на конкурсній основі.

Ірина Соломко: Чи подаєтеся ви у Верховний суд?

Олександр Сасевич: Ні. Я не маю кваліфікаційних підстав для того, щоб бути кандидатом до Верховного Суду. Разом з тим, я уважно спостерігаю за цим процесом і вважаю, що він проходить відкрито. Можливостей для маніпуляцій наразі в суспільстві немає. До цього відбору прикута увага громадянського суспільства, і ми сподіваємось, що у 2017 році вже започатковані реформи дадуть свої плоди. Якщо цей склад Верховного Суду буде розбавлений науковцями і адвокатами, це тільки підсилить діяльність найвищої ланки судової влади.

Ірина Соломко: Ви вже бачили, хто подався? Чи справді ці люди зможуть зламати систему?

Олександр Сасевич: Я не аналізував якісний склад кандидатів, проте знаю, що відбір буде непростим. Зараз ми перебуваємо на стадії прийняття і розгляду заяв. Я думаю, що саме відбір покаже, наскільки якісним є склад кандидатів. Зараз йдеться про 120 чоловік, які мають бути відібрані після першого етапу.

Ірина Соломко: Скільки вже було подано заяв?

Олександр Сасевич: Понад 1300. До наступних процедур допущено близько 800 чоловік. Інші заяви були подані з порушенням кваліфікаційних вимог.

Ірина Соломко: Чи не були відсіяні хороші, але небажані кандидати?

Олександр Сасевич: Пройшло 6 днів. Якби хтось відчував несправедливе ставлення до себе, ми б про це вже дізналися.

Ірина Славінська: Що гарантує відкритість цього процесу?

Олександр Сасевич: Давайте згадаємо електронне декларування. Це величезний крок у напрямку підвищення прозорості діяльності чиновників, працівників правоохоронних органів і органів судової влади. Крім того, йдеться і про врахування при відборі висновків Громадської ради доброчесності. Також будуть оцінюватися професійні якості кожного кандидата.

Ірина Соломко: Все ж таки першим етапом має бути відсіювання на основі корупційних зв’язків.

Олександр Сасевич: Є меморандум, підписаний Вищою кваліфікаційною комісією і НАБУ. Я думаю, що цей орган намагатиметься так само якісно виконувати свої обов’язки і функції.

Ірина Соломко: Вас, як суддю, задовольняє законопроект про Вищу раду правосуддя?

Олександр Сасевич: Судді — це в першу чергу законослухняні громадяни. Кожна гілка влади має вчиняти те, що передбачено для неї Конституцію. Конституція покладає на законодавців обов’язок підготовки проектів законів. Суддівська спільнота може висловлювати певне занепокоєння, але наразі частина очільників судової влади входить до цього процесу.

Майже 2000 суддів в період правління Януковича призначались на посади вперше. Вони призначались завдяки проекту справедливого правосуддя USAID на конкурсній основі. Я пройшов тоді трьохетапний відбір і вважав, що здобув цю посаду на конкурсній основі. Зараз мене звинувачують в тому, що я став суддею завдяки правлінню попереднього президента. Я вважаю, що це не відповідає дійсності. Говорять про те, що ці судді мають знову пройти конкурс. Конкурс може відбуватися лише на вакантні посади. Тобто цих суддів треба спочатку звільнити. Підстави для звільнення чітко прописані в Конституції України. Немає такої підстави для звільнення, як закінчення п’ятирічного терміну. Для чого вводити людей в оману?

Ірина Соломко: Чи має Громадська рада доброчесності отримати більше повноважень?

Олександр Сасевич: Судді позитивно ставляться до змін до Конституції, що набули чинності 30 вересня. Це досягнення не тільки судової влади, а й громадянського суспільства. Це результат подій, які відбувалися в 2013-2014 роках на Майдані.

Я думаю, що Громадська рада доброчесності може впливати на ситуацію в тому вигляді, в якому вона є. Вони хочуть більше повноважень? Зрозуміло, що хочуть. Але ж вони брали участь в розробці змін до Конституції і закону про судоустрій і статус суддів. На цій стадії вони не говорили про те, що хочуть більше? Можливо, зараз не виправдовуються їхні надії. Але я боюсь, щоб не було блокування діяльності судової влади. На сьогоднішній день не працює близько 40% посад суддів.