facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чим займається українець, який увійшов у Топ-100 новаторів Європи?

Українець Андрій Карп’юк розповів Громадському радіо, чим займається, і як йому вдалося потрапити у щорічний рейтинг New Europe 100

Чим займається українець, який увійшов у Топ-100 новаторів Європи?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Спілкуємося з засновником стартапу BIOsens LTD Андрієм Карп’юком, який потрапив у щорічний рейтинг New Europe 100. Рейтинг включає 100 людей з Центральної та Східної Європи, котрі “змінюють суспільство, політичну ситуацію та бізнес-середовище регіону”. Туди потрапили 7 українців.  

Любомир Ференс: Ви є засновником компанії, яка використовує біосенсори для швидко діагностики безпеки харчових продуктів, саме за це ви увійшли в цей рейтинг?

Андрій Карп’юк: Так, на рахунок компанії – досить гучно сказано. Ми стартап, ми розробляємо біосенсори для експрес-діагностики продуктів харчування.  В даному випадку працюємо з мікотоксинами, це продукти життєдіяльності грибів, які дуже погано впливають на життя і здоров’я тварин та людей. Ми на стадії розробки.

Любомир Ференс: Для вас було несподіванкою, що ви увійшли в цей рейтинг?

Андрій Карп’юк: Так, дійсно, ми нікуди не подавалися, чесно кажучи, я навіть не знаю, по яким критеріям відбувався відбір. Мені надіслали повідомлення в LinkedIn про це, але я подумав, що це хтось жартує.

Безпека продуктів харчування досить широке поняття. В нашому випадку, якщо брати мікотоксини, це більше сегмент «Бізнес – бізнесу». Уявіть, ви є фермер, вам потрібно продати фуру зерна. І коли ви приїжджаєте на точку продажу, якщо ваше зерно є заразним, у вас його просто не куплять. А вив же витратили гроші на дорогу, транспортні витрати і таке інше. У Франції, якщо зерно заражене – воно може піти на біодобриво, якщо лише трохи уражене, може піти на корма тваринам. І тільки якщо воно зовсім не заражене, ти можеш його продати по нормальній ціні.

Як роблять зазвичай в країнах, які розвиваються: ця вся продукція перемішується, і продається, як нормальне зерно. В європейських країнах таке не можна робити.

Любомир Ференс: Ви сказали, що це ваш стартап, хто його фінансує і де він буде розвиватися? Він буде застосовуватись в Україні, чи все-таки вигодонабувачем вашого стартапу буде якась західна країна?

Андрій Карп’юк: Ми розпочали наш стартап в Україні, чесно кажучи, зараз мені важко відповісти. Ідею започаткували в Україні, деякий час були в штатах, де займали призові місця, зараз в Європі. Є різні пропозиції від Європейських та американських органів державних, щоб реєструватися там в них і і безпосередньо звідти вести бізнес. Натомість чого не бачимо від України. І другий момент, в Україні досить важко залучити інвестиції, тому ми більше будемо націлені на ту країну, яка підтримає нас фінансово. Зараз нам, щоб завершити розробку треба 200 тисяч доларів. В основній команді нас зараз 6 чоловік. 

Поділитися

Може бути цікаво

Наскільки держава здатна забезпечити допомогу у догляді за пораненими військовими

Наскільки держава здатна забезпечити допомогу у догляді за пораненими військовими

ФСБ в Росії намагається повернути собі владу — фактчекерка

ФСБ в Росії намагається повернути собі владу — фактчекерка

Для початку діалогу має з’явитися російська політична нація — Вахтанґ Кебуладзе

Для початку діалогу має з’явитися російська політична нація — Вахтанґ Кебуладзе