Цікавіше, ніж мистецтво, - Ігор Гайдай про фотографію

Говоримо про фотографію загалом та про виставку «Квадротипія» зокрема

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Ігор Гайдай

Цікавіше, ніж мистецтво, - Ігор Гайдай про фотографію
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-rh-18-08-26_gaidai.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-rh-18-08-26_gaidai.mp3
Цікавіше, ніж мистецтво, - Ігор Гайдай про фотографію
0:00
/
0:00

Гість ефіру – фотограф Ігор Гайдай.

Василь Шандро: Багато хто з нас вважає, що все вже було відзнято, сфотографовано, написано, зіграно, намальовано. Але це не зовсім так. Виявляється, що простір для лабораторної роботи, для експериментів існує. «Квадротипія» належить до того експериментального поля?

Ігор Гайдай: Однозначно, цим і займаюся, підтверджуючи свої погляди на фотографію і на творчість. Попри більш-менш скандальну заяву, що фотографія не мистецтво, я все ж таки вважаю, що це творчість, а це трошки змінює контекст цієї фрази, вона може тільки виглядати такою провокативною. Я розглядаю мистецтво як речі, створені штучно. Мистецтво створене людьми, неприродне. А фотографія, попри те, що має багато мистецьких рис, апелює до природи, до того, що існує, це про реальність. Це те, що може бути навіть цікавіше, ніж мистецтво. Я досліджую реальність навколо себе саме завдяки фотографії.

Василь Шандро: Розкажіть про виставку «Квадротипія».

Ігор Гайдай: Сьогодні до кінця дня, до речі, є вільний доступ до самої виставки, хоча в Софію треба заплатити квиток. Я назвав цей проект «Квадротипією», тому що кожна фотографія складається з чотирьох зображень, але я вважаю це однією фотографією, попри те, що кожне з чотирьох зображень зроблене з різних ракурсів, з різної відстані. Ці фотографії зроблені одночасно.

Головна принада фотографії – достовірність – зменшується

Фотографія має документальне підґрунтя, будь-яка фотографія, навіть спотворена, адже вона спотворена від документальності. Сьогоднішня кількість комп’ютерних редакторів зробила недобру послугу для фотографії, коли завдяки існуванню цих редакторів дуже багато звичайних людей не довіряють зображенню як документальному, правдивому. Дуже часто ти чуєш на вухо «фотошоп». Люди не розумію, про що вони кажуть, але розуміють, що там щось перероблено, переставлено місцями, щось змінено на користь форми чи настрою. В цьому сенсі головна принада фотографії, достовірність, зменшується. Звичайно, є попит на достовірну фотографію, він є завжди, він стає більш локальним, навіть є боротьба, новинні агентства змушують знімати професійних фотографів у спеціальному форматі, в якому неможливе спотворення. Це досить жорсткий вибір. Оскільки є можливість маніпулювати, то є така вимога. Ти як професійний фотограф приймаєш ці правила гри або не граєш на високих рівнях. Це свідчить про те, що фотографія має таку кризу. Засіб, який я використовую, таку багатовекторність для однієї події, для однієї долі секунди, він підтримує достовірність. Теоретично все можна підробити, але це майже неможливе підроблення. Достовірність зображення дуже підвищується.

Василь Шандро: Чи не позбавляєте ви цим самим можливості інтерпретації, з чим і працює мистецтво?

Ігор Гайдай: Ми живемо у світі інтерпретацій, починаючи з нашого природного зору. Природній зір побудований на інтерпретації. Те, що на сітківці нашого ока, не є тим, що ми бачимо. Ми бачимо інтерпретоване нашим мозком зображення. Фотографія дозволяє подивитися нам на будь-яке явище з різних боків, більш об’ємно, більш діалектично.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.