«День довкілля» у парламенті — чи проголосують екозакони на вимогу ЄС
4 жовтня у Верховній Раді має відбутися «день довкілля» — на голосування винесуть три проекти екозаконів, спрямованих на впровадження директив ЄС
На голосування у Верховній Раді мають винести три законопроекти: «Про оцінку впливу на довкілля» (2009 а-д), «Про стратегічну екологічну оцінку» (3259) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом» (3603).
Проекти екозаконів вже проголосовані у першому читанні та підготовлені до другого. Чому ці законопроекти важливі для України, розповідає народний депутат Остап Єднак.
В студії працюють журналісти «Громадського радіо» Любомир Ференс та Едуард Лозовий.
Любомир Ференс: Це має бути серйозний день, коли мають проголосувати закони екології? Що це за закони і чому вони настільки важливі?
Остап Єднак: Можна сказати, що це повторення «дня довкілля» — у липні ми прийняли ці законопроекти в першому читанні, хоч і з величезними боями. Це таких три стовпи, які Україна зобов’язалася прийняти ще у 2013 році. Потім, згідно договору про Євроасоціацію, ми мали їх прийняти у 2015 році.
Едуард Лозовий: А чому ми так довго приймаємо ці закони?
Остап Єднак: Останні десять років йдуть намагання вдосконалити цю систему. У нас є Екологічна експертиза, яка фактично не діє. Є корупційні схеми, як обійти всі екологічні вимоги — по факту, будують, що хочуть, і де хочуть. В Хмельницькій області, наприклад, під виглядом складу продукції, побудували завод свинцевих акумуляторів. Але його лобіював місцевий голова, якого потім же люди переобрали на другий термін.
Нові законопроекти впроваджують європейські норми аналізу і погодження об’єктів, як вони вплинуть на екологію. Цього, звісно, не хочуть наші непорядні інвестори, але, сподіваюсь, у вівторок ми їх проголосуємо.
Едуард Лозовий: Об’єкти, які вже були побудовані — чи з’являться якісь механізми, інституції, законні норми, які дозволять вирішити проблеми з цими об’єктами?
Остап Єднак: Під час попередніх розглядів були спекулятивні заяви — що, от приймемо ці закони, і весь бізнес, виробництво зупиниться. Але нові закони стосуються нових об’єктів або значних реконструкцій. На жаль, те, що вже набудували досі контролює Екологічна інспекція.
Едуард Лозовий: Як за новими законами відбуватиметься екологічна оцінка будівництва?
Остап Єднак: Коли у вас є намір побудувати завод — ви маєте розмістити інформацію про це в місцевих ЗМІ. Також ви маєте проінформувати місцевий орган виконавчої влади, яка публікує це на своєму сайті.
Тобто вже на початку діяльності, інформація про те, що ви хочете побудувати з’являється в публічному доступі — все прозоро і відкрито. З проектною організацією ви готуєте звіт про відповідність технічним умовам. Все це чітко прописано в законі — терміни, відповідальність інвесторів, чиновників, відповідальність за бездіяльність. Тобто чиновник вже не може покласти папери в тумбу, чекаючи доки йому заплатять відкат.
Ми максимально збалансували всі інтереси — інвестора, держави, чиновника, громадськості.
Едуард Лозовий: Як громадськість зможе впливати на будівництво заводів?
Остап Єднак: Тепер громадські слухання має організовувати держава, а не інвестор, як це було раніше. Не буде такого, що інвестор хоче щось збудувати, привів свою кишенькову громаду, і по-тихому все прийняв.
Громадськість може надати свої пропозиції, а інвестор має врахувати ці зауваження або аргументовано їх відхилити. Все це теж прозоро і відкрито.
Любомир Ференс: Планується прийняти законодавчий акт щодо «щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами» — в чому зараз проблема?
Остап Єднак: Ми так і не відірвалися від радянської системи управління водними ресурсами. Цей закон впорядковує цю діяльність. Він дає старт реформі управління водними ресурсами, яка через програму ЄС буде реалізовуватися в Україні.