Держгеокадастр виступає проти повернення землі у держвласність на українсько-угорському кордоні, — представник «ДемАльянсу»
Голова Закарпатського осередку партії «ДемАльянс» Олександр Пересоляк розповів, чому до земельних ділянок українсько-угорського кордону у Закарпатській області прикордонники мають обмежений доступ
На зв’язку з Громадським радіо Олександр Пересоляк, голова Закарпатського осередку партії «ДемАльянс». Говоримо про земельні ділянки на українсько-угорському кордоні у Берегівському районі, де прикордонники мають обмежений доступ до земель оборонного значення:
«Наскільки мені відомо, управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області, у кінці 2014 року було виділено близько 100 гектрів землі, безпосередньо на державному кордоні України і Угорщини, між КПП «Косино» та КПП «Лужанка». Ці земельні ділянки виділялися на «піджаків» (схема, коли формально виділяються ділянки на велику кількість людей, які за це отримують свої «комісійні» за винагороду, а потім перепродають, дарують, або виписують довіреність на іншу людину) і в наступному просто дарувалася. Зараз проти чиновників Держгеокадастру є купа кримінальних проваджень, але жодного не притягнуто до кримінальної відповідальності», — пояснив Олександр Пересоляк.
Він також розповів, яка ситуація з цими земельними ділянками станом на сьогодні:
«Зараз ці справи знаходяться в судах. Саме управління Держгеокадастру заперечує проти позову прокуратури Закарпатської області. Це нонсенс, але так є, геокадастр вважає, що він законно видав ділянки на державному кордоні. Виходить так, що одні державні органи борються проти інших державних органів», – сказав Олександр Пересоляк.
Читайте також: Чому земельні ділянки поблизу кордону потрапили в приватну власність?
На зв’язку з Громадським радіо Ярослав Галас, речник Закарпатської ОДА. Він пояснив, як виникла ситуація, коли оборонні землі стали приватними:
«Чому виникла така ситуація, що землі, які безпосередньо прилягають до контрольно-слідової смуги, опинилися або в приватних руках, або здані в оренду фермерським господарствам? Справа в тому, що на ці землі поки що немає державних актів. Вони – землі оборони теоретично, але практично на них Держприкордонслужба не оформила земельні акти, оскільки фінансування на виготовлення та замовлення таких земельних актів у них немає. Тому міські, селищні ради побачили, що ці землі, фактично, є нічийними, і почали приймати рішення про передачу їх в оренду або в приватну власність», — сказав Ярослав Галас.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.