Для чого «Єврооптимісти» їдуть у тур одинадцятьма містами України?

Ми їдемо в тур оптимізму, єврооптимізму Україною для того, щоб перш за все показати людям інакшу політику. Ми їдемо в одинадцять міст і будемо презентувати себе, але основна ідея – почути людей, почути молодь, – говорить Вікторія Войціцька, народна депутатка від Самопомочі.

Андрій Куликов: У нас були політики, які казали: «Почую кожного», «Твоя думка важлива». Чим принципово відрізняються «Єврооптимісти»?

Вікторія Войціцька: Ми відрізняємося щирістю. Ми абсолютно щиро віримо в те, що Україну можна змінити та побудувати нову Україну. Ми абсолютно щиро хочемо почути людей. Це не будуть заходи, коли зганяють зали для галочки, коли люди приходять з-під палки, тому що хтось сказав, що треба прийти та послухати.

Ірина Славінська: Для чого ви хочете почути думку людей?

Вікторія Войціцька: Ми розуміємо, коли дивимось на соціологічні дослідження, що саме молодь дуже позитивно і проактивно налаштована у таких питаннях, як євроінтеграція. Молодь себе бачить в європейській Україні.

З другого боку, на жаль, бачимо, що явка молодого покоління на виборах дуже низька. Ми хочемо зрозуміти, чому. Ми хочемо розказати, як саме молодь може грати ключову роль у тому, щоб визначати майбутнє країни.

Ірина Славінська: А правда може?

Вікторія Войціцька: Звичайно. Кожен голос має свою вагу. Кожен голос людини, яка прийде і скаже «так» чи «ні» тим чи іншим політикам, буде впливати на майбутнє країни. Є гіркий досвід у розвинутих демократіях, у Великобританії, де результати «Брексіту» продемонстрували, що саме молодь не проявила ініціативу і не проголосувала за своє майбутнє, після чого почала журитися: а що ж наробили політики.
Наша ідея полягає в тому, щоб почути, чому молодь не ходить, що має статися для того, щоб люди пішли. Ми хочемо почути, чого вони не бачать в нас, не отримують від нас, щоб побудувати цей діалог.

Андрій Куликов: У 2014 році ви та ваші колеги були, я би сказав, у пільгових умовах: багато людей охоплені ентузіазмом, перемога революції, дуже широкі та яскраві перспективи попереду. Зараз настрій у багатьох людей змінився.

Вікторія Войціцька: Тим не менше, в нас немає іншого виходу, аніж йти й чути людей, розмовляти з ними. Я це роблю в рамках своєї політичної сили. Я недавно була на Донбасі, в Дніпрі, в Житомирській області. Для мене це не є нове. Питання в тому, щоб приїхати більшим загалом для того, щоб показати, що в Україні є люди, які можуть об’єднуватися, незважаючи на політичну приналежність і на те, що в нас можуть бути різні погляди щодо різних питань. Але ми три роки разом, ми збереглися як об’єднання і рухаємося далі разом.

Андрій Куликов: А в парламенті бувають випадки, коли в інших питаннях ви на кардинально протилежних позиціях?

Вікторія Войціцька: Так. Дуже сенситивне, наприклад, питання землі. В нас є представники політичних сил, які категорично проти того, щоб прибирати мораторій на землю і створювати ринок землі. А є ті, хто є прихильниками.

Тому в нас відбувається ситуативне об’єднання зусиль довкола певних питань, законопроектів, але це не означає, що ми погоджуємося у всьому. Просто ми відпрацювали той механізм, який дозволяє нам залишати повагу в цій групі і розуміння того, що в певних питаннях немає сенсу бити глечики.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.