Доступність судів: що змінює для громадян судова реформа?

Адвокатка та кандидатка юридичних наук Леся Дубчак пояснює, що ухвалені 3 жовтня законопроекти про судову реформу змінюють для громадян у плані доступності суду та правосуддя загалом

Ведучі

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Гостi

Леся Дубчак

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/10/hr_rankova-hvylya-17-10-05_dubchak.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/10/hr_rankova-hvylya-17-10-05_dubchak.mp3
Доступність судів: що змінює для громадян судова реформа?
0:00
/
0:00

3 жовтня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект №6232 про внесення змін до низки кодексів, що запускає судову реформу:

«20 березня законопроект як невідкладний був внесений президентом на розгляд до ВРУ. Незважаючи на те, що від часу внесення до часу прийняття пройшло півроку, він приймався дуже оперативно. І ніхто з юридичної спільноти навіть не очікував його прийняття 3 жовтня», — зазначила адвокатка. 

Також вона виділила важливі моменти та зміни для пересічних громадян у зв’язку з прийняттям процесуальних законів:

— У першу чергу, питання торкнеться подорожчання судочинства. Коли ми говоримо про судові витрати, маємо на увазі не тільки судовий збір. Судові витрати в нас не обмежуються обов’язковим платежем, бо учасники процесу несуть витрати на професійно-правничу допомогу, витрати, пов’язані з явкою до суду, з проведенням експертиз, викликом свідків, проведенням огляду доказів.

У нових процесуальних кодексах пропонується (і прийнято в такій редакції) попереднє обов’язкове визначення позивачем і відповідачем тієї суми судових витрат, які вони планують понести або вже понесли у зв’язку з судовим розглядом.

— У щойно прийнятих процесуальних кодексах вводиться комплексне поняття «електронний суд», чого не було до цього. Його ціль і мета — спрощення доступу до суду, прискорення розгляду справ і обміну інформацією між учасниками процесу та судами різних інстанцій, обмін процесуальними документами і вчинення відповідних процесуальних дій через відповідні електронні ресурси.

— Позитивною тенденцією є те, що уніфіковано термінологічний апарат усіх трьох процесуальних кодексів. До прикладу, до цих змін у цивільному процесі було поняття «мирова угода», у Кодексі адміністративного судочинства вживали словосполучення «досягнути примирення». Це одне й те саме, але різна термінологія викликала складність для юристів.

— Вводяться взагалі нові процесуальні інститути, які я наразі оцінюю позитивно. Одним із таких є забезпечення судових витрат, окремо вживається і розшифровується на рівні закону поняття «зловживання процесуальними правами».

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.