facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Директора Українського інституту обиратиме комісія, яка переважно складається з представників громадськості, - Шум

Троє людей буде від Міністерства закордонних справ, шестеро – від громадськості

Директора Українського інституту обиратиме комісія, яка переважно складається з представників громадськості, - Шум
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Незабаром обиратимуть директора Українського інституту, що опікуватиметься системною презентацією сучасного українського культурного продукту у світі.

Більше про нове відомство та пошуки його майбутнього керівника розкаже перший секретар МЗС Ірина Шум.

Ірина Славінська: Нагадайте, що це за відомство – Український інститут?

Ірина Шум: Це – установа, яка опікуватиметься презентацією системної України в світі, сучасного українського культурного продукту.

Коли ми зустрічалися з вами в студії останній раз, ми тільки запускали цей проект. За рік зроблено досить багато саме на системному державному рівні. Прийнято рішення Кабінету Міністрів про започаткування формальної діяльності цієї установи.  

Андрій Куликов: Хто може взяти участь у конкурсі на посаду директора і коли він розпочнеться?

 Ірина Шум: На сьогодні ми поки що збираємо конкурсну комісію. Вона не призначається МЗС, пропозиції ми збираємо від юридичних осіб будь-якої форми власності, діяльність яких передбачає роботу у сфері представництва іміджу культур і культурної дипломатії. Відповідно, ці юридичні особи номінують людей до конкурсної комісії.

Далі конкурсна комісія проводить своє перше засідання. Ми разом з конкурсною комісією визначаймося по критеріях щодо директора інституту. В нас є певні рекомендації, але ми вважаємо, що конкурсна комісія має прийняти це рішення.
Через декілька днів після засідання конкурсної комісії буде оголошено конкурс з відповідними критеріями на директора.

Ми передбачаємо, що це має бути людина, яка має досвід реалізації міжнародних мультидисциплінарних проектів. Це дуже важливо, тому що людина має розуміти те, що відбувається на сьогодні в Україні за останні 5 років у культурному контексті, та який культурний український продукт може бути сприйнятий за кордоном.

Ми також будемо рекомендувати, щоб в штаті Українського інституту була людина – або заступник директора, або менеджер, який буде розуміти, як функціонує державна система, щоб був такий своєрідний лінк між інституцією та людьми, які приходять зовні і будуть стикатися з певною проблемою функціонування державних інституцій.  

Андрій Куликов:  Де, на вашу думку, найбільше потрібно працювати?

Ірина Шум: Ми вирішили йти шляхом невеликих кроків, тобто перші географічні пріоритети для нас – це є Європа, а саме Париж, Берлін, Варшава і Рим.  Це ті чотири столиці, де дуже важливо говорити про себе в силу того, що це дуже активно робить російська дипломатія. Також в цих країнах присутнє нерозуміння того, що відбувається у нас. Тому на 2018-ий в нас саме цей пріоритет. Далі були плани розширення на схід і за океан.

Ірина Славінська: Навколо різних конкурсів відбуваються дискусії щодо прозорості або непрозорості. Чи саме Міністерство закордонних справ буде когось пропонувати до конкурсної комісії, крім тих юридичних осіб, яких ви запрошуєте. Можливо, вже є декілька імен, які можна розкрити?

Ірина Шум: За статутом передбачено, що 6 осіб пропонують юридичні особи, а трьох дає МЗС в особі міністра. Поки що я не буду забігати наперед і називати прізвища, але можу сказати, що частина з цих людей буде представниками іноземних культурних інституцій, які працюють в Україні. 

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації