«Пеніс», а не «півник»: вчимо дитину «дорослих» назв статевих органів змалку

Говорили з педіатринею Оленою Луцькою про дрес-код малюків на пляжі, і те, як він несподівано може бути пов’язаний з безпекою у майбутньому.

Ведучі

Євген Савватєєв,

Єлизавета Цареградська

Гостi

Олена Луцька

«Пеніс», а не «півник»: вчимо дитину «дорослих» назв статевих органів змалку
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/07/hr-rh-21-07-14_lutska.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/07/hr-rh-21-07-14_lutska.mp3
«Пеніс», а не «півник»: вчимо дитину «дорослих» назв статевих органів змалку
0:00
/
0:00

Олена Луцька: Гола дитина на пляжі — це ризик інфікування, бо статеві органи повністю незахищені. Пісок, камінчики можуть потрапляти туди та травмувати. Також туди можуть потрапити мікроби. До нас потім звертаються з запаленнями та травмами. Дитину на пляж потрібно вдягати. Треба вдягати спеціальні плавки або купальнички. Доцільність верху від купальника для зовсім маленьких дівчат — дискусійне питання. Якщо брати спеціальні купальники, які закривають велику кількість шкіри, то вони є помічними у захисті від сонця.

Якщо дитина зовсім маленька, то повітряні ванни можуть бути. Якщо дитина трохи старша, то ми маємо її привчати до «правила трусиків». Дитина має розуміти, що статеві органи під трусиками можуть бачити тільки мама, тато або лікар в присутності батьків. Сексуальна освіта з зовсім раннього віку убезпечить дітей від сексуального насильства. Дитині треба казати справжні назви статевих органів. Наприклад, «пеніс», а не «півник», «вульва» для дівчаток. Діти мають розуміти, що це інтимні органи. Вони ніяк не зможуть цього навчитись, якщо батьки не будуть їм про це казати. Якщо дитину роздягають на пляжі, то може бути дисонанс: чому можна, щоб всі на мене дивилися, а потім кажуть, що це не можна нікому показувати? Варто триматись однієї лінії, бо це для безпеки дітей.

Чому це важливо? Мережею шириться історія, коли статеві органи дівчинки називали печивком чи чимось таким. Коли до дівчинки хтось домагався і вона намагалась поскаржитись, сказавши що хтось торкався її печива, то їй сказали, що потрібно взагалі-то ділитися, бо подумали, що вона дійсно каже про печиво.

Називаючи статеві органи своїми іменами ми даємо цьому місце, щоб дитина розуміла, як це називається, що ці органи є інтимними, пояснити що таке інтимність, що ніхто не має туди дивитись і торкатись. Це дуже важливо, бо якщо буде порушення  цього, то дитина про це скаже. Якщо батьки спокійно, не соромлячись про це говорять, то дитина поскаржиться. Це важливо, коли є така легальність. Інакше це може стати таємницею і травмою. На сьогодні все більше і більше людей розуміють, навіщо це потрібно і починають називати органи своїми іменами.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису