«DZIDZIO Контрабас» лідирує за касовими зборами серед українських фільмів, — Іллєнко

Говоримо про розвиток кінематографу України, прем’єри цієї осені й зими та результати прокату українських фільмів. 

Дмитро Тузов: Я знаю, що нещодавно ви побували в Канаді. Там шукали партнерів для кооперації з українськими кінематографістами?

Пилип Іллєнко: Так. Канада є однією з тих країн, з якою, можливо, в нас буде дуже потужна співпраця. Ми вже чимало працюємо з колегами з європейський країн і маємо відповідну правову базу для цього у вигляді Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво. З Канадою ми тільки розпочали процес переговорів щодо укладання двостороннього договору про копродукцію. Відповідно, ми вивчали ринок і те, наскільки швидко та якісно можемо розпочати роботу, знайомилися з колегами. Насправді,  вже є кілька конкретних проектів, які могли би бути підтримані і Канадою, і Україною.

Дмитро Тузов: Наскільки пришвидшує процес пошуку партнерів те, що Україна також виділяє гроші на виробництво кіно?

Пилип Іллєнко: Це необхідна умова пошуку таких партнерів. Копродукція передбачає повноцінну участь кожної з країн у виробництві фільмів на всіх рівнях. А це участь творчих кадрів, місце проведення зйомок, компанії, які беруть участь і вкладають свої ресурси. Одна з умов — фінансова участь. Якщо говоримо про українське кіно, в більшості випадків воно сьогодні знімається за рахунок держави за окремим винятками, які не мають системного характеру.

До нового року в прокат виходить 13 українських стрічок, а, може, і більше. Це для нас без перебільшень прорив

Дмитро Тузов: Які кошти вже закладені для подальшого виробництва кіно в різних жанрах?

Пилип Іллєнко: На цей рік в державному бюджеті передбачено трохи менше 500 мільйонів на виробництво фільмів і певна сума на їхню промоцію. Загалом це 500 мільйонів гривень. Вони надходять вчасно і з цим нема проблем. На наступний рік ми побачили в проекті бюджету також 500 мільйонів. Хоча ми зверталися  з пропозицією значно більшої суми, але вона розрахувалася у зв’язку з тим, що за новим законом Про державну підтримку кінематографії з’являються інші форми підтримки, окрім тільки виробництва фільмів. Сподіваюся,  фінансування на наступний рік буде ще збільшено.

Але цього року це найбільше фінансування на створення і розповсюдження національних фільмів за всю історію української незалежності. Завдяки цьому за підтримки держави створюється багато фільмів. Це більше 50-ти повнометражних ігрових і анімаційних фільмів, також ми маємо осінній прем’єрний сезон: протягом осені до нового року в прокат виходить, як мінімум, 13 українських стрічок, може, більше. Це для нас без перебільшень прорив.

Дмитро Тузов: Чи задоволені ви тим, як відбувається прокат в українських кінотеатрах, як кіномережі беруть українське кіно і на який час виставляють сеанси?

Пилип Іллєнко: Ситуація ще далека від ідеальної. Але не можна не відзначити серйозних зрушень в цьому плані. Якщо говоримо про останні стрічки, починаючи від «Червоного»,  а зараз вийшов копродукційний фільм з Італією «Ізі», то в них не було суттєвих проблем з розписом. 130 екранів було в «Ізі» на перший вікенд, трохи більше в «Червоного». Я вже мовчу про, наприклад,  «DZIDZIO Контрабас», в якого було більше 200 залів. В тому числі, вони мали хороші вечірні сеанси або сеанси на вікенді. Ситуація змінюється завдяки тому, що ми вчимося працювати з прокатниками,  якісно презентувати продукцію, будувати промо-кампанії. Можливо, на промо трохи не вистачає коштів, але воно відбувається.

Українські фільми почали демонструвати дуже хороші показники в прокаті

Пилип Іллєнко: Зокрема, дуже тішить результат комедії «DZIDZIO Контрабас». Вона була створена без державної підтримки, їй вже вдалося зібрати поважний бокс-офіс. В своїх жанрах українські фільми почали демонструвати достойні результати як в українському бокс-офісі, так почали з’являтися і в прокаті інших країн.

У минулий четвер в прокат вийшов фільм «Ізі», і він паралельно йде в прокаті в Італії; наш спільний зі словаками фільм «Межа» взагалі поставив рекорд бокс-офісу Словаччини, незабаром вийде в прокаті в Україні.

Дмитро Тузов: Який у вас настрій стосовно цієї осені: чи існує регламент, як подавати сценарні заявки для розгляду, щоб,  можливо, отримати державне фінансування для виробництва фільмів?

Пилип Іллєнко: Зараз закінчився конкурс, де є 78 кінопроектів-переможців, загалом взяли участь майже 300 проектів. Минулого тижня Міністерство культури затвердило результати конкурсу і внесло фільми  в програму виробництва і розповсюдження. На сьогоднішній день в нас є нові проекти, які мають бути підтримані. Серед них різні фільми, багато копродукції, при чому з дуже відомими режисерами. Наприклад, буде підтримано проект режисерки Агнешки Голланд, присвячений Ґарету Джоунсу, відомому британському журналісту, який вперше розповів світові правду про Голодомор в Україні. Буде багато комедій, історичних фільмів. (Читайте також: «Людина, яка вчить історію, стає більш оптимістичною», — Андрея Халупа).

Я дуже радий, що зростає не тільки кількість, але й якість фільмів. Але це тільки початок процесу

Дмитро Тузов: Зараз все розвивається позитивно: і фільми в різних жанрах, і касові збори. Але що треба змінити ще і чим ви незадоволені?

Пилип Іллєнко: Тут ще є питання часу, щоб ці позитивні тенденції, які відбуваються, стали незворотними. Щоб пройти точку неповернення, необхідно підтримувати такий темп розвитку мінімум років п’ять. Кінематограф, кіноіндустрія дуже сильно залежать від людей, від їхнього досвіду і від формування аудиторії. Крім того, процес виробництва фільму тривалий. Це мінімум півтора року суто виробничих процесів на повнометражний проект, не кажучи про народження та розробку ідеї.

Щоб зміни відбулися повноцінно, можливо, навіть з’явилася кіноіндустрія, яка може існувати незалежно від державної підтримки, потрібен час, формування власного глядача, досвід кінематографістів, які би підвищували якість роботи, хоч вона і зараз тішить.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.