Фелікс Левітас презентував нову книгу, присвячену подіям у Бабиному Яру
Ця книга — це пам’ять про тих, хто загинув у Бабиному Яру, і шана тим, які своєю мужністю, дружбою і любов’ю перемогли цей Яр, — Фелікс Левітас, історик
Професор Фелікс Левітас розповідає про свою нещодавно презентовану книгу «Бабин Яр. Долі і пам’ять».
Ірина Сампан: Наскільки я розумію, ваша книга зібрала в собі історії родичів-очевидців трагедії Бабиного Яру. Наскільки вона є документальною?
Фелікс Левітас: Ми не ставили перед собою завдання створити суто документальну працю, адже це вже було зроблено до мене істориками. Ідея полягала в тому, щоб показати долі людей так, як ця родинна пам’ять зберігалася в сім’ях. Книга показує, що саме люди пам’ятали про Бабин Яр, в як жили до цієї події в умовах тоталітарної системи, що було після війни. Ця книга — це пам’ять про тих, хто загинув у Бабиному Яру, і шана тим, які своєю мужністю, дружбою і любов’ю перемогли цей Яр.
Сергій Стуканов: Чи є в книжці історії тих людей, яких особисто знала ваша родина?
Фелікс Левітас: У книжці є спогади наших сусідів, згадки про те, що обговорювали в київських дворах, люди, які поверталися додому, є спогади людей, які нікуди не виїжджали в роки війни і жили в окупованому Києві. Такі фрагменти в книзі посилюють документальний корпус джерел, наведених у праці.
Ірина Сампан: Разом з книжкою був презентований відеоальбом, який зібрав документальні художні фільми, зняті в останні 35 років на тему Голокосту і трагедії Бабиного Яру. Ці фільми перегукуються з вашою працею?
Фелікс Левітас: Так. Чимало сторінок в цих фільмах носили суто пропагандистський характер, але там є реальні долі людей. Головна тема цих фільмів — людина і війна. До речі, дуже сильні фільми вийшли вже за часів незалежної України, де люди відкрито розповідали про те, який праведничий подвиг миру вони здійснили.
Ірина Сампан: Які фільми про ці події з точки зору історика ви можете назвати найбільш вартими уваги?
Фелікс Левітас: Один із найсильніших документальних фільмів — це, звичайно, «Останній свідок». У ньому є свідчення людей, які реально пережили Голокост. Що стосується художніх фільмів, то мені дуже близький фільм українського митця Миколи Засєєва-Руденка «Бабин Яр».
Сергій Стуканов: Кому б ви найперше радили прочитати свою книгу?
Фелікс Левітас: Перш за все я раджу прочитати її тим, хто хоче зберегти історичну пам’ять. Кожна людина може прочитати цю книгу, дізнатися щось нове і подумати.
