Фінполіція — це не «маски-шоу» і не податкові «білочки», — експерт

Про необхідність появи фінансової поліції заявила голова Національної поліції Хатія Деканоїдзе. Про те, чим буде, а чим не буде займатися фінансова поліція розповідає економічний експерт Тарас Козак.

Василь Шандро: Що це за орган?

Тарас Козак: На сьогодні у нас є законопроект про фінансову поліцію, який розглядається у ВР. Його суть у тому, що це буде новий орган з каральними функціями і повноваженнями, який прийде на заміну податковій міліції. Саме вона є найбільшою каральною силою для бізнесу і підприємців. Витрати на утримання податкової міліції приблизно такі ж, як кошти, які вони повертають до бюджету.

Щорічно податкова міліція відкриває тисячі справ по порушеннях бізнесу. До суду доходять десятки з них, а рішення суду отримують одиниці. Це значить, що ці справи закривають по ходу. В плюсі тут тільки податківці, більша частина з яких працює на свою кишеню.

Фінансова поліція повинна зосередити усі види боротьби зі злочинністю в економічній сфері. Сьогодні цим опікуються і підрозділи у міліції та поліції, яка зараз перейменовується, управління по боротьбі з економічною злочинністю, підрозділи СБУ. Усі намагаються боротися з економічною злочинністю з великим успіхом для себе, але невеликим для економіки.

Тетяна Трощинська: Де можна набрати працівників фінансової поліції?

Тарас Козак: Я переконаний, що у службу потрібно набирати людей, які не були пов’язані з цими економічними службами у минулому. В законопроекті написано, що не більше 30% нової служби буде формуватися на базі людей, які входили у податкову міліцію.

Тетяна Трощинська: А де взяти 70%?

Тарас Козак: Буде сильне скорочення. У новому органі буде значно менше людей. Лише 30% з них ті, які раніше могли працювати у податковій міліції. Але є люди, які працювали в економічних службах СБУ, — вони теж можуть прийти сюди.

Тому було б добре, якби теж була залучена громадськість. Щоб вона могла проаналізувати. Особливо, на рівні керівних органів, і щоб це обговорювалось публічно.

Сподіваємось, що за рахунок скорочення кількості працівників буде можливість в такому ж обсязі збільшити їх зарплатню, щоб вийти на 12–15 тисяч гривень.

Сподіваємось, що за рахунок скорочення кількості працівників буде можливість в такому ж обсязі збільшити їх зарплатню, щоб вийти на 12 – 15 тисяч гривень.

Тетяна Трощинська: Чим новітній цей законопроект?

Тарас Козак: Його робили депутати-реформатори, які розуміють потребу цього оновлення. Його розробляв Комітет з питань митної та податкової політики. Я знаю, що участь у цьому брала Тетяна Острікова, Андрій Журжій («Самопоміч»), Ніна Южаніна (керівник цього комітету з «БПП»).

Василь Шандро: В Україні є громадські організації, незалежні експерти, які могли б займатись оцінюванням людей, які працюватимуть у фінансовій поліції?

Тарас Козак: Так, звісно, для ухвалення процесуальних рішень потрібно мати економічну підготовку, фінансову, юридичну. Пропонується, що аналітична служба буде невеликою з непоганою зарплатнею. Це не будуть бігати «маски-шоу» до яких ми звикли з податковою міліцією. Це не так каральна, як аналітична служба. Залучення громадськості до цього аналізу необхідне.

Василь Шандро: Чим ці фінансові поліцейські будуть займатися?

Тарас Козак: Останнім часом розголосу отримала низка історій про податкових «білок». Українське законодавство, особливо експортне, щодо рослинництва досить складне. Експорт таких товарів, як горіхи, лісові ягоди, гриби прописаний дуже непрозоро. Неможливо експортувати це в законний шлях. До цих експортерів завжди приходять ці податкові міліціонери і ганяються по країні за складами чи автомобілями, які ці горіхи перевозять.

Символом податкової міліції останнім часом вже стала білка з «Льодовикового періоду», яка ганяється за одним горіхом. Так і податкова міліція ганяється за фурами, які ці горіхи вивозять. Стандартна такса за дозвіл — 10–12 тисяч доларів за експорт однієї фури горіхів. Ми оплачуємо людей, щоб вони заважали бізнесу.

Тетяна Трощинська: У останньому номері «Дзеркала тижня» з’явилася інформація, про це написав Сергій Кораблін про те, що в офшорах осіло півтора-два річних ВВП України за міжнародними оцінками. Якщо говорити про це в контексті створення фінансової поліції, як це впливатиме на кошти, які осідають в офшорах?

Тарас Козак: Я читав цю статтю і погоджуюсь з описом інформації. Але я не можу погодитись із висновками. Вони там такі, що треба посилити контроль за експортом, імпортом, перетоком капіталів. В Україні цей контроль настільки жорсткий — якраз тому українські бізнесмени з певного рівня не можуть працювати без офшорів. Не тому, шо хочуть втекти, а тому, що не можуть.

Потрібен не додатковий контроль, а щоб бізнесмени могли нормально працювати при нормальному законодавстві.

Щоб експортувати чи імпортувати, потрібно принести мільйон довідок в банк. Там і податкові «білочки». Якщо ви користуєтесь офшором — вам не потрібно цього. Потрібен не додатковий контроль, а щоб бізнесмени могли нормально працювати при нормальному законодавстві. Тоді необхідність в офшорах відпаде. Найбільша частина офшорів користується британським правом, яке зрозуміле в усьому світі. Українське право нікому не зрозуміле.

Василь Шандро: Фінансова поліція займатиметься подібними речами?

Тетяна Трощинська: Чи політики і їх статки — це більше пов’язане з Національним антикорупційним бюро?

Тарас Козак: Тут складно провести межу. Наші політики — це і бізнесмени.