Хочу, щоб люди навчились не розчаровуватись, — учасниця Революції на граніті Анжеліка Рудницька

Співачка та волонтерка Анжеліка Рудницька згадує протести 1990 року

Ведучi

Дмитро Тузов,

Наталя Соколенко

Гостi

Анжеліка Рудницька

Хочу, щоб люди навчились не розчаровуватись, — учасниця Революції на граніті Анжеліка Рудницька
https://static.hromadske.radio/2017/10/hr_rankova-hvylya-17-10-02_rudnitskaja.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/10/hr_rankova-hvylya-17-10-02_rudnitskaja.mp3
Хочу, щоб люди навчились не розчаровуватись, — учасниця Революції на граніті Анжеліка Рудницька
0:00
/
0:00

Гостя ефіру — учасниця Революції на граніті, співачка, волонтерка Анжеліка Рудницька.

Дмитро Тузов: Основною вимогою Революції на граніті було непідписання союзного договору. Тоді готували новий союзний договір.

Анжеліка Рудницька: А ми цього не хотіли.

Дмитро Тузов: Ти вважаєш Революцію на граніті першим українським майданом?

Анжеліка Рудницька: Так. Я думаю, що якби велика частина суспільства усвідомила, що це і був перший майдан, то вони б зараз не співали пісні про те, що незалежність впала з неба. Вони тоді не пережили з нами той катарсис, але люди, які певним чином долучилися до цього, стали основою майбутніх змін в країні, вони були активними і під час Помаранчевої революції, і під час Революції Гідності.

Є люди, які не дожили до цього моменту. Ігор Богуш помер, тому що у нього розвинувся цукровий діабет, це було наслідком голодування. Революція не була безкровною. Слава Богу, нікого не вбивали, але було страшно. Коли засідала Верховна Рада, комуністи казали: «Їх треба подавити танками!»

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.