facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Головний принцип — «не нашкодь» — консультантка з комунікацій про кейс Баранського

Як мають великі компанії контролювати заяви своїх представників? Та чи мають взагалі? Запитали у консультантки зі стратегічних комунікацій Ярини Ключковської.

Головний принцип — «не нашкодь» — консультантка з комунікацій про кейс Баранського
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

27 червня активіст Сергій Стерненко опублікував у Facebook скріншоти з акаунтів у соцмережах В’ячеслава Баранського, маркетингового директора одного зі стартапів торговельно-промислової групи Fozzy Group. У них Баранський хвалить російського репера Басту, який приїхав з концертом до Києва, каже про «сільську тупість» та нецензурно висловлюється про носіння вишиванок. Fozzy Group відреагувала на такі дії свого співробітника дописом у Facebook, заявивши, що бізнес-групи є, «безумовно, проукраїнським», а рішення про подальшу співпрацю з Баранським приймуть після детального вивчення всіх фактів.

Ярина Ключковська: У Facebook почали обговорювати публікації Слави Баранського, тему підхопили медіа. Fozzy Group, очевидно, зрозуміло що потрібно реагувати, бо ситуація вийшла за рамки просто незадоволених людей в соціальних мережах. Fozzy Group вийшла з заявою, де вказала що починає розслідувати якісь факти. Вчора вони заявили, що за результатами зустрічі між Баранським і керівництвом він припинив роботу в групі.

Ми живемо в інформаційному середовищі, де провести межу між особистим і робочим практично неможливо. Висловлювання та поведінка працівника буде відображатися на репутації компанії загалом. І навпаки — репутація компанії відображається на особистій репутації людей, які там працюють. Люди, які є найманими працівниками, повинні дуже уважно слідкувати за своїми висловлюваннями. Головний принцип комунікації — «не нашкодь». Тобто те, що я пишу і що може побачити кожен, не нашкодить компанії, в якій я працюю і в успіху якої я зацікавлена.

Є цілий сегмент людей, які вважають, що Славу Баранського покарала його компанія за погляди, їм це нагадує тоталітарне минуле і Радянський Союз. Як пройти цю тонку межу між тим, щоб не нашкодити нікому, не образити клієнтів компанії, і водночас не порушувати базових прав людини? Мені здається, в компанії має бути дуже чітка політика, як і що вони толерують. Головне — це самодисципліна людини, яка після багатьох років власних бізнес-проектів стає найманим працівником і повинна усвідомлювати, що потрібно нести відповідальність за його чи її публічні висловлювання у публічному просторі.

Просити вибачення потрібно не за погляди, а за форму, як людина висловлює ці погляди. Цього компанія у своїй першій заяві не зробила, мене це прикро вразило. Це базове правило кризових комунікацій. Мені не вистачило в їх заяві чіткого розуміння людей, які відреагували негативно, а це клієнти компанії.

Твітер Слави Баранського

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

За життя Путіна мирного договору між Україною та РФ досягти неможливо — Лариса Волошина

За життя Путіна мирного договору між Україною та РФ досягти неможливо — Лариса Волошина