Хто боїться роздержавлення ЗМІ?

Платформа прав людини створює методичку по роздержавленню ЗМІ. Чому цей процес важливий і хто його боїться, розповідає медіаюрист організації Олександр Бурмагін.

Вікторія Єрмолаєва: Чому ми зараз роздержавлюємо ЗМІ? Чому це важливо?

Олександр Бурмагін: Це важливо з багатьох причин. Перша — комунальні або державні засоби масової інформації історично в Україні використовувались як адміністративний ресурс, на це постійно звертали увагу міжнародні інституції, у тому числі Рада Європи. Це неприпустимо і, в принципі, не може бути ніякої дискримінації між ЗМІ.

Саме комунальні, державні ЗМІ постійно отримували фінансування з бюджету, вони були під впливом місцевих або національного масштабу посадових осіб, відповідно виконували їхні забаганки, джинсували, порушували стандарти, і при цьому мали фінансові переваги перед приватними ЗМІ, які заробляють самостійно.

Міжнародні інституції дуже довго про це говорили і наполягали, і тільки 1,5 роки тому було ухвалено закон, який запустив цей процес перетворення.

Андрій Куликов: І який налякав дуже багатьох людей, зокрема у місцевих радах? Навіть не так працівників місцевих комунальних ЗМІ?

Олександр Бурмагін: Так, налякав саме тому, що це було дуже зручно мати кишенькові газети. Тобто ти прийшов, став головою районної ради чи обласної адміністрації, у тебе є власне ЗМІ у кишені, твій підконтрольний редактор. Ти поставив, що захотів, сказав, що треба прибрати.

Особливо це набувало ваги під час передвиборчих кампаній, коли певним політичним силам просто забороняли вихід на шпальти, обмежували доступ до таких видань. При тому, що ці «районки» у багатьох районах є фактично єдиним джерелом інформації місцевого рівня.

Вікторія Єрмолаєва: Яким чином ми зараз будемо роздержавлювати ЗМІ?

Олександр Бурмагін: У законі передбачено декілька шляхів, все залежить від того, чи є майно. Першочергово колектив має прийняти рішення, що він хоче змінюватись. Потім є два шляхи: коли немає майна (а таких багато — редакції знаходились у якомусь кабінеті райради чи адміністрації), із співзасновників виходять ради і адміністрації, колектив лишається з цим свідоцтвом і перереєстровує його, якщо є майно — то необхідно пройти більш складний процес з передавальним актом і перетворенням юридичної особи з комунального підприємства у приватне або товариство з обмеженою відповідальністю. Є й інші, більш складні форми юридичної особи, але практика базується на цих двох.

Вікторія Єрмолаєва: А якщо трудовий колектив не прийме рішення про перетворення, що тоді?

Олександр Бурмагін: З початку 2019 року свідоцтва будуть анулюватись і ці ЗМІ припинять існування. Тобто на всю реформу є три роки, зараз вже почався другий.