Ірина Когут: Відсутність якісної освіти = бідність

“За статистикою в сільській місцевості дітей в садочок ходить набагато менше дітей, ніж в садочках є місць. Здавалося б, не хочуть батьки віддавати дітей в садочок, це їхнє право. Але світова практика показує, що наявність дошкільної освіти від 3 до 6 років є критично важливою для того, щоб дитина потім мала успішну академічну траєкторію, щоб вона гарно вчилася в школі та мала шанси на вступ до вищого навчального закладу. Більше того, дошкільна освіта — єдиний можливий спосіб, щоб компенсувати та вирівняти стартові можливості дітей. Адже, зрозуміло, що діти з родин, де в батьків є вища освіта, які живуть у великих містах і мають доступ до гуртків та різноманітних занять, на виході отримають маленького школярика, який буде добре вчитися, буде вміти спілкуватися тощо.

На жаль, не всі батьки мають такого ресурсу, не мають знання, щоб в дошкільному віці працювати таким чином з дитиною. Є батьки, які просто забезпечують базові потреби — безпеку, догляд, харчування і на цьому зупиняються. Це не їхня провина, це біда всього суспільства, тому що це відставання на старті потім виливається на нерівність на фініші — у школі чи нерівності в доступі до вищої освіти. В кінцевому випадку це виливається у суспільне репродукування бідності. Тобто люди, які зараз є бідними і неосвіченими, мають набагато менше шансів отримати гарну вищу освіту та гарну роботу. Відповідно, ця бідність є спадковою, з неї с кожним роком складніше вибратися.

Зовнішнє оцінювання нам показує надзвичайно великий розрив між результатами у дітей з міст та сіл. Діти, в яких немає доступу до ресурсу, не навчені навчатися, в них немає мотивації. Вони не мають перед очима картинки — а що мені дасть освіта. Вони не бачать перед собою людей в лабораторіях, які працюють в IT, які гарно на цьому заробляють, які показали, що освіта — це інвестиція, яка відбилася. Вони бачать навколо людей, які також є бідними і неосвіченими, і вони думають, нащо мені вчитися, можна так само все життя пропрацювати на городі.

Тому важливо, щоб система освіти не просто надавала можливості вчитися, потрібно, щоб вона стимулювала людей вчитися, щоб вона їх затягувала до системи освіти з найранішого віку«, — розповідає Ірина Когут.

Вона зазначає, що новий закон «Про освіту», який прийнятий у першому читанні, говорить, що в нас більше не буде особливих шкіл.

«В нас є тільки початкові школи-гімназії та ліцеї по рівню освіти, ніяких спеціальних, особливих и поглиблених. І це означає, що у перший клас ми не відбираємо дітей за їхніми здібностями, за їхніми успіхами в навчанні. І зараз, якщо дитину не беруть у школу за місцем її проживання, це привід для скарги, адже це порушення закону», — пояснює Ірина Когут.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.