Історик розповів про присутність римлян на території сучасної України

Про це розповів Артем Папакін – історик, кандидат історичних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка.

Василь Шандро: Давайте окреслимо хронологічні та територіальні межі. 2000 років тому – що відбувається на території України в цей період, хто тут живе, які люди та культури – що ми про це знаємо?

Артем Папакін: Зараз кожна установа та організація створює безліч документів, із яких можна щось сказати про неї. На той час джерел значно менше, всі вони створюються в цій Римській державі, яка була великою світовою державою. Але її кордони до наших територій протягом більшого часу існування не простягалися. Вони тільки доходили – і в перші століття нашої ери вони ніби почали переходити через Дунай, заходити в Північне Причорномор’я – тобто ті регіони, які були до того часу більш-менш цивілізовані, де було засновано давньогрецькі поліси. Ті території могли цікавити римлян, тому що там до того часу була закладена цивілізація.

Що відбувалося на північ від сучасного півдня України – це римлян не цікавило. Там відбувалися якісь пересування варварських угруповань, які не цікавили римлян до тієї пори, поки вони не почали загрожувати римським кордонам. Коли вони переходять Дунай, нападають на римські провінції, відбуваються якісь походи, протидія варварським вторгненням. За результатами цих походів деякі території могли бути приєднані до Риму – так відбувається поширення кордонів, вони все більше йдуть на північ і частково охоплюють територію України.

Джерел про те, що відбувалося насправді, не так багато. Для цього періоду багато дає археологія.

З археології та небагатьох письмових джерел ми знаємо, що в перші століття нашої ери ситуація була дуже нестабільною. Існують центри, закладені ще греками, –  Тіра, Ольвія, Херсонес, Боспорське царство, які з перервами чи в деяких місцях безперервно контролюють чорноморське і деякою мірою азовське узбережжя.

Вони торгують із навколишніми територіями – як зі сходом, так і з заходом, у них були тісні стосунки з Римом. Коли на ці території нападають північні варвари (а це могли бути так звані пізні скіфи в Криму, сармати, фракійці та германці), у першому столітті починаються звертання грецьких міст до Риму.

У період правління імператора Траяна (початок другого століття), починають з’являтися римські гарнізони у давньогрецьких полісах – Тіра, Ольвія, Херсонес, можливо, Боспорське царство.

Коли римляни починають тут з’являтися, певні відомості про нашу територію починають потрапляти до римської історії. Але все-таки більше даних ми маємо з місцевого матеріалу, піднятого археологами: написи, статуї, предмети матеріальної культури.

Василь Шандро: Про що свідчать археологічні знахідки?

Артем Папакін: Вони в першу чергу свідчать про присутність римських військових контингентів, гарнізонів – там теж питання, чи ці міста-держави входили до складу римської держави, чи просто мали якісь союзницькі стосунки. Вони принаймні тримали контакти з Римом і користувалися захистом Римської імперії – Рим відправляв туди свої гарнізони. Археологи знаходять залишки від перебування цих гарнізонів: предмети озброєння, цвяхи, якими підбивали підошви римські солдати.

Василь Шандро: Яка географія цих знахідок? Чи можна говорити про крайні точки, до яких доходили римські військові на території сучасної України?

Артем Папакін: За знахідками можна чітко встановити, де вони були. Обов’язково на стоянках легіонерів знаходять ці цвяхи для взуття – це показник, що вони там були. Посуд чи монети – це не показник, а предмети торгівлі. Показник – це легіонні фортеці, фортифікації, які будувалися римлянами на кожному переході, а на місцях постійної дислокації будувалися більш-менш постійні фортеці.

Межі найдальшого просування римлян – це період після війн Траяна – просування на територію Румунії, в Північному Причорномор’ї знаходять фортифікації, до яких доклалися римляни. Це міська фортифікація Тіри – вони розбудували цитадель Тіри, мури; в місцях, де вони перебували, будували терми – лазні. Обов’язково були будинки з арсеналом, для перебування гарнізонів. Є залишки, які вважають залишками римських фортець, – Дідова Хата, Дар’ївка – Херсонська, Миколаївська області. І Крим – переважно Херсонес та його околиці – це кілька фортець.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.