Касири, оператори call-центрів. Які ще професії можуть зникнути?

У студії Громадського радіо кандидатка економічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Ірина Новак. Спілкуємось про майбутнє сфери зайнятості в Україні.

Євгенія Гончарук: Наскільки український ринок праці та зайнятості змінюється? Чи можемо ми говорити, що дуже багато людей опиняться поза цим човном, де є робота?

Ірина Новак: Зміни відбуваються досить швидко, і якщо сьогодні їх немає, або ми їх не бачимо в Україні – це не означає, що вони не будуть у нас присутні вже завтра, або навіть і сьогодні – просто ми можемо зранку цього ще не знати, а ввечері отримати якийсь певний сигнал з ринку праці. Якщо говорити про український ринок праці – то він є досить неоднорідний в цьому плані. Ми знаємо про те, що у нас дуже добре розвинений IT-сектор. Наші айтішники працюють в світі, є конкурентоспроможними, мають гарні заробітні плати, перспективи. Так само у нас непогані позиції за розвитком стартапів. Тобто ми бачимо, що певна частина населення, частина наших громадян інтегруються в глобальний ринок праці через засоби комунікації, через мережі, тобто вони є в тренді.

Якщо подивитись нашу університетську освіту, то багато університетів співпрацюють вже давно з університетами Європи, впроваджують онлайн-платформи, де викладають свої лекції, де студенти можуть долучитись, і послухати лекції інших університетів. Цей процес також є. У школах починається впровадження електронних щоденників, журналів – і це теж змінює цю сферу зайнятості. Звичний перелік тих обов’язків, які виконує вчитель, навички, якими він володіє – змінюється.

У сучасному розвиненому світі зараз поширена думка про те, що в найближчому майбутньому промисловість зможуть собі дозволити лише розвинені країни. Тобто ця промисловість є наскільки високотехнологічна, що люди, які там працюють, мають бути надзвичайно кваліфікованими, їх не потрібно буде так багато, як було в 20-му столітті або в 19-му. І цей тренд, поки що, в Україні менш виражений. Тому що ми знаємо про існування окремих підприємств, які оснащені за останнім словом техніки, але це далеко не всі.

Євгенія Гончарук: Аграрна сфера – тут Україна відчує зміни в майбутньому?

Ірина Новак: України зараз себе позиціонує як країну, яка має величезний аграрний потенціал. Оскільки попит на продовольство у світі зростає, то тут, ніби то, відкриваються можливості для певного стрибка вперед в плані економічного розвитку для країни. Але якщо ми подивимось на секторальну пропорцію, перший сектор – агропромисловий, другий – промисловий, і третій – послуги. Якщо подивитись на зайнятість у ЄС, то по цих трьох секторах припадає десь 5%. Сьогодні у нас це майже 20%. Тобто це говорить про те, що наше сільське господарство дає високі врожаї, але є екстенсивним, використовує працю в примітивний спосіб.

Ірина Славінська: Які професії у групі ризику?

Ірина Новак: Наприклад, касири – це одна з професій, які підлягають автоматизації, і вже тепер цей процес відбувається. Я б сказала, що найбільше це стосується живих людей, які працюють в Інтернеті, або за допомогою Інтернету. Це оператори call-центрі, люди, які відправляють якісь повідомлення, написання текстів вже зараз стає доступним штучному інтелекту. Ще сегмент, що пов’язаний з розвитком – альтернативні засоби енергетики, який має відношення до транспорту, водіїв. Тут залежить все від того, наскільки ця альтернативна, а саме електрична енергетика переможе традиційний двигун внутрішнього згорання. Якщо це відбудеться, якщо буде повністю електричне живлення – це, фактично, відкриває дорогу штучному інтелекту. Замість водія – безпілотні таксі, потяги, літаки. Хоча постає питання, чи багато людей наважиться летіти в літаку, де немає пілота? Це така психологічна річ. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.