Корупція космічних масштабів, а покарання — зам’які, — Сабадош

Які корупційні схеми існують в Державному космічному агентстві України, ми розпитаємо його керівника Любомира Сабадоша.

В студії працюють журналісти Любомир Ференс та Андрій Куликов.

Андрій Куликов: Які схеми ви здасте?

Любомир Сабадош: Нами було поставлено амбіційне завдання — позбавитись незрозумілих процедур, які приводили до відсутності результатів.

Мене найбільше, як голову Космічного агентства тривожать ситуації, коли люди беруться за виконання контрактних зобов’язань, отримають все, що необхідно для виконання, і в результаті, завдання не виконується, і при цьому ніхто не несе за це ніякої відповідальності.

Як приклад, на реалізацію проекту «Циклон-4» було витрачено більше, ніж півмільярда доларів. Це створення ракетоносія «Циклон-4», який мав би дати Україні незалежний доступ до космічного простору, правда з території Бразилії, і забезпечувати виведення супутників як українського, так і міжнародного виробництва. Відповідальним за виконання цього контракту було КБ «Південне». На жаль, сьогодні ми маємо відсутність ракетоносія, а посадові особи КБ «Південного» понесли лише адміністративну відповідальність.

Та Генеральною прокуратурою зараз ведуться чотири кримінальні справи у звинуваченні заволодінням державними коштами шляхом зловживання службовими обов’язками особами державного підприємства. І я сподіваюсь, що ці слідчі дії будуть доведені до кінця.

Тому я на своєму місті чітко заначив: якщо є можливість використовувати бюджетні гроші, то потрібно за них нести відповідальність, при чому не шляхом звільнення за невиконання, а шляхом реальної компенсації збитків, які понесла держава.

Андрій Куликов: Які крок вперед ви вже зробили як керівник Державного космічного агентства України?

Любомир Сабадош: Я зробив реальний крок вперед, вивівши ситуацію з замовчування на реальне її відображення в рішеннях. Мої накази були спрямовані на те, щоби позбутися тих незрозумілих моментів, коли  беруть роботу, отримають за неї кошти, але виконання її немає. Я з цим почав боротися.

Було колегіально прийнято рішення генерального директора Генерального конструктора КБ «Південного», і оголошений конкурс на обрання нового. Конкурс вже розпочався, і я думаю, що в вересні буде визначений новий керівник.

Андрій Куликов: Які кроки назад вам доводилось робити?

Любомир Сабадош: На сьогоднішній день ми намагаємось приймати виважені рішення, ми обдумуємо всі кроки і рухаємось системно. Ми хочемо змінити систему відповідальності в космічному агентстві таким чином, щоби кожен, хто приходить на цю роботу, отримував гідну винагороду та ніс персональну відповідальність за прийняте рішення. Тому я впевнений, що те, що ми робимо зараз, не вимагатиме від нас повернення назад. Тому ми будемо рухатися поступово крок за кроком вперед.

Андрій Куликов: Яка профорієнтація потрібна бути в людей, які мріють працювати в космічній галузі?

Любомир Сабадош: В нас в Україні є доволі широка палітра учбових закладів, які готують фахівців. Наприклад, Київській політехнічний інститут і Харківській авіаційний інститут. Хочу зауважити, що відповідальні працівники не з’являються одразу після студентської лави, та я впевнений, що рівень знань, який дається в цих навчальних закладах дозволить підібрати фахівців достатньо високого рівня, які б продовжили космічну спадщину України.

Зокрема хочу нагадати про молодь, яка виграла конкурс, що проводився під егідою NASA, на створення марсіанського корабля, який би мав досліджувати поверхню Марса. Його виграли хлопці та дівчата віком до 30-ти років.