facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Київське метро відмовляється від жетонів і залучає нові форми оплати

На сьогодні 55% пасажирів вже користуються карткою для проїзду у Київському метрополітені, — Наталія Макогон, начальниця прес-служби Київського метрополітену

Київське метро відмовляється від жетонів і залучає нові форми оплати
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Начальниця прес-служби Київського метрополітену Наталія Макогон розповідає про відмову від жетонів.

У студії працюють журналісти «Громадського радіо» Едуард Лозовий та Євген Павлюковський.

Євген Павлюковський: Ми знаємо, що зараз міняють турнікети в метро, і у нових уже нема можливості користуватися жетонами. Чому так?

Наталія Макогон: Так, ми вже достатньо давно взяли курс на відмову від жетонів. За останній рік нам вдалося значно змінити співвідношення жетон/картка на рахунок картки. Якщо раніше, наприклад, жетонами користувалися близько 60% пасажирів, то на сьогодні — це тільки 45%. Тобто 55% пасажирів вже користуються карткою.

Цьому сприяли кілька факторів, в тому числі і те, що у нас з’явилася система MasterCard PayPass, яка дозволяє не купувати жетон для разової поїздки, а скористатися для проїзду своєю банківською картою. Також допомогли знижки, передбачені у випадку, якщо людина поповнює картку метрополітену на 50 поїздок і більше. Тоді вона платить за проїзд не по 4 гривні, а по 3,50. І ще багато таких кроків, які допомогли нам переламати цю статистику. Тепер ми будемо впроваджувати більш механічні інструменти, зокрема заміну турнікетів.

Едуард Лозовий: Тобто випускати маленькі пластмасові жетони — це вкрай обтяжливо чи надто дорого?

Наталія Макогон: Ми вже багато років не випускаємо жетонів. Коли змінився тариф і були введені жетони, які у нинішньому обігу, це були жетони, які лежали на складах. Вже тоді було зрозуміло, що ми будемо відмовлятися від жетона як від інструмента проїзду, тому ми свідомо не замовляли їх додатково.

Едуард Лозовий: Тобто ви відмовляєтесь від жетонів не тому, що це не вигідно, а тому що це застаріла форма оплати?

Наталія Макогон: Абсолютно точно. Ще у пострадянських метрополітенах така форма оплати є, а вже у більш європейських метрополітенах чи, наприклад, японському, які є достатньо прогресивними, її немає вже дуже давно.

Едуард Лозовий: Ви кажете, що вже понад половина киян та гостей столиці користуються картками метрополітену або використовують для проїзду банківські картки. Але я, наприклад, на жодній станції метро не бачив ще такої ситуації, щоб біля кас, які продають жетони не було людей. І коли у цій черзі за жетонами трапляються люди, які хочуть поповнити картку, то це забирає трохи більше часу, ніж обмін купюр на жетони. Чи не стане так, що черг стане більше, замість того, щоб їх стало менше?

Наталія Макогон: Ми проводимо інформаційну кампанію з цього приводу. Ми хочемо на кожній станції встановити один-два турнікета, які будуть працювати виключно від картки. Ми хочемо перерозподіляти ці пасажиропотоки, щоб людина, яка має картку, могла спокійно, без черги, пройти по картці. Бо це займає менше часу, ніж людина, яка проходить по жетону.

Ми проводимо свої спостереження і дослідження. Людина з карткою більш організована.

Едуард Лозовий: Зовсім недавно на деяких станціях метро лунало оголошення, щоб люди не стояли в чергах у касі, бо є автомати з експрес продажу жетонів. Ці автомати і досі є на багатьох станціях. Що тепер з ними буде? Це гроші на вітер?

Наталія Макогон: Ці автомати були не надто новими, ми просто переробили старі, щоб допомогти пасажирам перебудуватися при зміні тарифу.

Людина, яка йде з карткою, може поповнити її на будь-якій станції в автоматі у зручний для неї час, необов’язково стояти в черзі. Просто треба себе до цього привчити.

У нашого менталітету є одна дуже велика особливість. Ми зараз вивчаємо людей, які купують жетони, щоб розуміти, з якими категоріями людей ми працюємо. Наприклад, є категорія людей, яка приходить просто розміняти гроші, їм не особливо треба ці жетони.

Євген Павлюковський: Які ще зручності може принести картка у порівнянні з жетонами? І як бути з тими громадянами, яким апріорі не треба купувати картку на велику кількість проїздів, які приїхали, наприклад, в столицю на один день і їм треба одна-дві поїздки?

Наталія Макогон: Якщо людині треба невелика кількість поїздок, можна використати банківську картку. Вони є, фактично, у всіх. Коли мені кажуть, про якихось міфічних бабусь, то у мене самої мама вже бабуся, і вона отримує пенсію на банківську картку. Вона знає, як нею користуватися.

Євген Павлюковський: Але, наприклад, я як власник кількох банківських карток, які постійно є в мене в гаманці, не можу ними скористатися для проїзду в метро, тому що жодна з них не має системи PayPass.

Наталія Макогон: У такому випадку варто просто звернутися до будь-якого з банків, які випускали вам картки і попросити, щоб вам їх замінили під PayPass. Зараз у нас інтегрована система MasterCard, яка самостійно зробила цей інвестиційний проект, тобто метрополітен кошти на це не витрачав. Ми також сподіваємося, що з часом буде працювати інтегрована система Visa.

Євген Павлюковський: А коли запланований остаточний перехід від жетонів на картки?

Наталія Макогон: Ми сподіваємося закінчити цей процес до кінця 2017 року.

Едуард Лозовий: Якщо вже йти шляхом модернізації, чому б не запровадити можливість поповнювати свою картку через Інтернет? Хоча, очевидно, що це трохи вдарить по зайнятості співробітників метрополітену.

Наталія Макогон: У нас є технічні складнощі з цим процесом. Ми давно над цим працюємо. Найближчим часом ми зможемо інтегрувати поповнення картки метро у вестибюлі станцій в автоматах. Але з віддаленим поповненням поки що ми маємо технічні складнощі.

Питання зайнятості теж часто звучить. У нас у метрополітені є вакансії. Ми практично ніколи не звільняємо наших працівників метрополітену. Ми їх надто багато вчимо, щоб потім просто відпустити. Тому при будь-якому переформатуванню штатного розкладу перше, що роблять в метрополітені — це переводять працівників в інші підрозділи, де є вакансії. Бо вони вже знають правила користування метрополітеном, його особливості і технічні характеристики. Ми хочемо, щоб з кас, які є зараз, в далекій перспективі ми сформували центри обслуговування пасажирів, які будуть працювати з інструментами карток, як зараз на станції КПІ.

Едуард Лозовий: Але ж є досвід багатьох компаній, які розмістили свої платіжні сервіси у терміналах.

Наталія Макогон: Так, але ви там не використовуєте банківську картку, ви платите готівкою. А тут треба отримати на картку поїздки. Ми вивчаємо всі ці системи і наші фахівці з ними працюють.

Євген Павлюковський: Ці турнікети, які замінюють, нові?

Наталія Макогон: Замінюються не сам турнікет, а програмне забезпечення, яке на ньому працює. Фізична оболонка турнікету не змінюються.

Поділитися

Може бути цікаво

Радіо рятує життя: стисла історія ста років від Дмитра Хоркіна

Радіо рятує життя: стисла історія ста років від Дмитра Хоркіна

Для чого і для кого в РФ доставили північнокорейські САУ «Коксан»

Для чого і для кого в РФ доставили північнокорейські САУ «Коксан»

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

40 тисяч вчителів пішли з професії за останні два роки — Освіторія