Лідери президентських перегонів у Франції. Хто вони?

Хто ці 11 кандидатів на пост президента Франції? Аналізуємо разом із журналісткою, головою міжнародного відділу Українського кризового медіа-центру Тетяною Огарковою

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва,

Ірина Славінська

Гостi

Тетяна Огаркова

Лідери президентських перегонів у Франції. Хто вони?
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_rankova-hvylya-17-03-19_ogarkova.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_rankova-hvylya-17-03-19_ogarkova.mp3
Лідери президентських перегонів у Франції. Хто вони?
0:00
/
0:00

Ірина Славінська: 11 кандидатів на посаду президента країна зібрали всі необхідні підписи. Розкажіть про цю процедуру і для чого вона?

Тетяна Огаркова: За французькими правилами кандидати, які висуваються на вибори, мають зібрати 500 підписів посеред обраних місцевих депутатів, радників місцевих рад, депутатів центрального парламенту тощо.

Йдеться про те, щоб кандидат міг би продемонструвати певну солідарність та підтримку політичного класу, який вже перебуває на посадах.

На даному етапі 11 кандидатів вже змогли зібрати кожен по 500 підписів, і статистика, яка оприлюднюється, показує, що 97% підтримувачів — це переважно мери маленьких містечок. Що це означає? Що йдеться про підтримку на місцях.

Ірина Славінська: Напевно, запам’ятовувати всіх 11 кандидатів немає сенсу, адже з поміж них визначені три лідери. Це так?

Тетяна Огаркова: Так, абсолютно вірно. Більшість з цих кандидатів мають низькі прогнози, менше 1%. Ми зараз розуміємо, що є три людини, за якими треба спостерігати.

По-перше, це Еммануель Макрон (Emmanuel Macron) — новий кандидат, позасистемний.

По-друге, це лідерка правої партії «Національний фронт» Марін Ле Пен (Marine Le Pen).

І третій кандидат — Франсуа Фійон (François Fillon) від правої партії республіканців, який відомий тим, що вибухнув скандал, пов’язаний з його дружиною Пенелопою, яку він нібито працевлаштував своїм радником, але це виявилось неправдою. На цій посаді вона отримала до одного мільйона євро і різні роки, і цей скандал призвів до величезних баталій і до того, що шанси Франсуа Фійона виграти на виборах тануть.

Виявилось, що не лише його дружина була фіктивним асистентом, але і його діти також були працевлаштовані поряд зі своїм батьком на фіктивних посадах. Тому що вони нібито працювали поряд зі своїм батьком, але з’ясувалося, що на той момент вони навіть не мали диплому юристу, тобто були студентами.

Якби не цей скандал, дуже вірогідно, що він би міг вийти у другий тур, і в нього були б дуже великі шанси.

Еммануель Макрон — це прізвище, яке однозначно треба вивчити, тому що це та людина, яка згідно сьогоднішній соціології, має шанси стати президентом Франції

Ірина Славінська: Хто лідер перегонів?

Тетяна Огаркова: До скандалу було очевидно, що в другому турі буде два проросійських кандидати — Фійон, який має дружбу з Володимиром Путіним, та Марін Ле Пен. За тодішніми передбаченнями, Фійон мав великі шанси на перемогу.

На даному етапі ситуація змінилася, тому що зараз взагалі під питанням, чи він пройде у другий тур, скоріш за все цього не відбудеться.

Вікторія Єрмолаєва: Нагадайте про політичні погляди Марін Ле Пен.

Тетяна Огаркова: Марін Ле Пен — це кандидатка від ультраправої партії, її програма традиційно є анти європейською. Вона пропонує референдум про вихід Франції з Євросоюзу у перші шість місяців свого президенства.

 

 

Ірина Славінська: Але водночас вона є депутаткою Європарламенту.

Тетяна Огаркова: Так, це парадокс. Як депутатка Європарламенту вона також замішана у деяких проблемах, є справа фіктивних асистентів. Йдеться про те, що вона працевлаштувала працівників своєї власної партії асистентами в Європарламенті, але робота, яку вони там виконували, не була пов’язана з її позицією в Європарламенті, а була пов’язана з діяльністю її політичної партії. Це також величезний скандал, про який пишуть європейські ЗМІ.

Соціологія говорить, що Марін Ле Пен все таки буде на першому місці в першому турі виборів, тобто вона у другий тур виборів скоріше за все проходить.

Ірина Славінська: Якщо Марін Ле Пен та Франсуа Фійона всі вивчили, то про Еммануеля Макрона часто не згадують. Хто він?

Тетяна Огаркова: Еммануель Макрон — це прізвище, яке однозначно треба вивчити, тому що це та людина, яка згідно сьогоднішній соціології, має шанси стати президентом Франції. Йому 39 років, це наймолодший кандидат в цих перегонах, і це, можливо, буде наймолодший президент Франції взагалі.

Він працював міністром економіки в уряді Олланда, але залишив уряд, він є самовисуванцем, за ним не стоїть партія.

Еммануель Макрон — це кандидат, який Росії відверто не подобається

Ірина Славінська: Але за ним стоїть рух?

Тетяна Огаркова: Так, він фактично за 11 місяців створив рух, який називається «Рухаємося вперед» (En marche !). Цей рух зараз по кількості членів перебільшує кількість членів в традиційних політичних партіях.

Це є класичний приклад руху, який іде знизу, а не насаджений зверху. Цей рух охоплює практично всю Францію, членом цього руху можна стати за 2 секунди в два кліки на сайті безкоштовно, що відрізняє його від політичних партій з членськими внесками.

Еммануель Макрон великою мірою спирається на успіх Барака Обами. Він почав свій рух з того, що люди, які належать до його мережі, обійшли домівки десятків тисяч французів ен для того, щоб їм «впарити» якусь програму, а для того, щоб запитати людей, чого вони хочуть. Із цих діалогів було вибудовано його бачення того, чого потребує Франція.

Він активний в соцмережах, під час мітингів стоїть в середині цього простору, а не за трибуною.

Ірина Славінська: Що пишуть про цих кандидатів російські ЗМІ?

Тетяна Огаркова: Сьогодні я зайшла на «Спутнік» і побачила, що рейтинг Макрона впав на 2% порівняно з рейтингом Марін Ле Пен, а елементарний факт-чекінг дає абсолютно протилежні результати. Тобто Кремль зацікавлений в перемозі Марін Ле Пен або Фійона. Еммануель Макрон — це кандидат, який Росії відверто не подобається. Якщо ми відкриємо його передвиборчу кампанію, то побачимо, що санкції проти Росії будуть продовжені доти, поки не будуть виконані Мінські домовленості, що Росія провадить небезпечну міжнародну політику і порушує міжнародне право. Фактично, це продовження лінії Франсуа Олланда, що, зрозуміло, не може подобатися Кремлю.

Ірина Славінська: Який можете бути розрив у другому турі між гіпотетичними лідерами Марін Ле Пен і Еммануелем Макроном ?

Тетяна Огаркова: Згідно соціології, цей розрив величезний — майже 30%.