Мозок спить, печінка їсть: як переведення годинників впливає на людей?

Цієї ночі ми, напевно, востаннє переведемо годинники. Офіційні джерела повідомляють, що Україна житиме за зимовим часом, а літній скасовується. Про те, як переведення годинників впливає на наш організм, розказує клітинна біологиня, кандидатка біологічних наук Ольга Маслова.

ДОБРЕ, ЩО МИ ЗУПИНЯЄМОСЬ НА ЗИМОВОМУ ЧАСІ

Науковиця Ольга Маслова вітає рішення про скасування переведення годинників і зупинку саме на зимовому часі. «Зупинитись на зимовому часі було б правильним рішенням, він натуральний для нашої місцевості. Перехід на літній час завжди був більш травматичним, бо це пов’язано з недостатністю мелатоніну, тобто можливими розладами сну і депресіями», — каже біологиня.

ЧОМУ НАМ ТРЕБА ЗИМОВИЙ ЧАС, НАВІТЬ ЯКЩО О 16:00 ВЖЕ ТЕМНО

Ми запитуємо у Ольги, чому зимовий час для України більш природний, адже завжди здавалося, що коли о 16:00 уже темно, це незручно. «Оце якраз такий більш соціальний конструкт: ніч на дворі, ми починаємо думати про безпеку, це дискомфортно. Але для вироблення мелатоніну, який нам необхідний, це корисно. Для нашого організму одна з бід сучасного світу — це штучне освітлення. Коли тільки сідає сонце, ми вмикаємо світло і фактично пропускаємо оцей момент коли стає темніше. І вже наступний крок — ми вимикаємо світло, коли лягаємо спати, а організм не готовий, він не встиг перебудуватися. А із зимовим часом ми якраз отримуємо цей період, коли, йдучи з роботи до дому, відчуваємо, що сонце сіло, вже темнішає, і наш мозок потроху виробляє мелатонін», — розповідає науковиця.

ЯК ЗАЛЕЖИТЬ НАШ ОРГАНІЗМ ВІД ЦОКАННЯ ГОДИННИКА

Для тих, хто полюбляє у всьому розбиратись детально, Ольга пояснює про внутрішні ритми нашого організму і як вони залежать від годинника. «Ми залежні не тільки від механічного перекручування. Більшість наших ритмів циркадні, тобто приблизно добові, у яких є кілька шарів відмінностей. У нас є «основний годинник», який знаходиться в гіпоталамусі, але і в кожній клітині — в печінці, в нирках — також є свої ритми. І от задача «основного водія» синхронізувати всі наші ритми, щоб печінці не здавалось, що ми вже спимо, а мозку, що ми щось їмо в цей час. Ця система дуже тонко працює. І другий шар — індивідуальні відмінності між нами. Ми не можемо всі жити в одному ритмі, є певні хронотипи, є «сови» і «жайворонки», — пояснює Ольга Маслова.

ЧИ ТРЕБА ЛЮДЯМ ЖИТИ ЗА РИТМОМ СОНЦЯ?

Науковиця Ольга Маслова каже, що не завжди треба підлаштовуватись до природних ритмів. Але свій мати обов’язково: «можливо я скажу якусь крамольну річ, але не завжди треба підлаштовуватись виключно під цей природний ритм. Але свій режим чергування має бути. Просто в когось це починається о другій ночі, а в когось о десятій вечора».