Музейники й театрали вчаться коментувати музейні колекції й вистави для людей з порушеннями зору
«Аудіодискрипція дозволяє робити абсолютно доступними, цікавими і зрозумілими мультики, театральні вистави, художні фільми для повністю незрячих осіб», — говорить Оксана Потимко
Гості ефіру — виконавча директорка Львівського обласного осередку ГО «Українська спілка осіб з інвалідністю — УСІ» Оксана Потимко та співробітниця Педагогічного музею України Кіра Степанович.
Василь Шандро: Оксано, ви спеціально приїхали на ці кілька днів до Києва. Для чого?
Оксана Потимко: Щоб ознайомити киян з методикою аудіодискрипції, з тим, як адаптовувати театральні вистави для людей, котрі зовсім не бачать, як адаптовувати музейні експозиції, освітній контент, відеоконтент. Аудіодискрипція — це вербальний опис того, чого незряча людина не може побачити очима. Вона дозволяє мультики, театральні вистави, художні фільми робити абсолютно доступними, цікавими і зрозумілими для повністю незрячих осіб.
Ми протягом понеділка і вівторка працювали з акторами, режисерами, Національною спілкою театральних дічів України. Вчора ми працювали з Київською музичною школою № 9. Сьогодні і завтра ми працюємо з музейниками.
Василь Шандро: Наскільки просунулася музейна справа у Києві щодо доступу незрячих людей?
Кіра Степанович: Є і те, що можна запозичити, і є ті, хто приїжджає вчитися. У Школі для музейників по роботі з особливими відвідувачами буде вже третя серія семінарів. Цього разу у нас і театрали, і викладачі музичних шкіл.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.