Ми не маємо давати поради дітям щодо майбутньої професії, — експертки

Розробниця авторського тренінгу «Як обрати професію майбутнього», сертифікований коуч та керівниця Школи розвитку людини «Humantime» Тамара Сухенко та викладачка курсів «Організаційна поведінка» та «Управління людськими ресурсами» в Единбурзькій Бізнес-Школі Олена Ковальчук розповідають про перспективи на ринку праці у майбутньому.

Василь Шандро: Професії майбутнього — що це означає? Невже на ринку праці відбудуться глобальні зміни, і більшість сучасних професій зникне?

Тамара Сухенко: Ми вже зараз спостерігаємо, як багато професій застарівають, відмирають, і народжуються нові. Ми не можемо знати, які професії з’являються через 5 років. Тому якщо раніше батьки могли нам давати поради, знаючи, що протягом життя та чи інша професія залишиться незмінною, то тепер у нас немає такого права.

Найголовніша порада батькам з цього приводу: дослухатися до своїх дітей, давати їм можливість обирати самостійно, бо вони краще розуміють та відчувають майбутнє.

Тетяна Трощинська: Журналістська професія значно змінилася зі створенням інтернету, але ж є і інші професії, де в останні роки відбулися серйозні зміни.

Тамара Сухенко: Так, саме тому важливо зрозуміти, що вже є певні стереотипи, як поділ на гуманітаріїв і технарів.

Тетяна Трощинська: Як тепер це правильно тлумачити?

Тамара Сухенко: Уявіть собі вченого фізика. Як він буде спілкуватися зі світом, якщо в нього не буде знання мов? Така сама ситуація і з гуманітаріями: психологами, істориками, соціологами; вони зараз мають бути обізнаними в сфері ІТ.

Це відбувається завдяки проривам в міждисциплінарних галузях. Тому було б добре, якби в навчальних закладах було більше предметів, які б вчили зв’язувати різні сфери.

Тетяна Трощинська: Чому з огляду на швидко змінюваний світ так повільно змінюється система освіти?

Тамара Сухенко: Для цього існує легке рішення. Наприклад, в американських школах учням дають писати есе, де як раз потрібно пов’язувати різні теми. Я б давала українським учням та студентам вирішувати сучасні проблеми, які існують в країні.

Світ зараз потребує не тільки інтелекту, а і гуманізації. З одним лише інтелектом ми знищимо цей світ. Потрібно приділяти увагу гуманітарним наукам, які допоможуть еволюціонувати технічним, щоб вони вирішували проблеми людства, а не знищували його.

Тетяна Трощинська: Як зараз популяризувати гуманітарні науки?

Тамара Сухенко: Роботи будуть забирати в нас професії, але вони не вміють приймати рішення в нестандартних ситуаціях, творчо мислити, і в них немає здорового глузду. Тому в майбутньому буде розвиватися економіка творчих послуг, інноваційних рішень та проривів в науці.

Василь Шандро: Ви кажете, що батьки не можуть радити дітям щодо професії, а що тоді робити?

Тамара Сухенко: Вибір професії — це розширення знань людини про себе і про світ. Ми можемо допомагати дітям шукати себе в такому напрямку, робити їх більш обізнаними в плані професій. Адже щоб правильно її обрати, потрібен соціальний досвід.

Василь Шандро: З нами в студії викладачка курсів «Організаційна поведінка» та «Управління людськими ресурсами» в Единбурзькій Бізнес-Школі Олена Ковальчук. Які професії, на вашу думку, будуть потрібні в майбутньому?

Олена Ковальчук: Сподіваюсь, що в майбутньому бізнес буде існувати в різних видах: і великий, і малий. Якщо говорити про наступні 20-30 років, то вчені говорять, що у світі будуть дуже потрібні люди, які вміють працювати з людьми.

Раніше говорили про маркетинг продуктів, тепер іде наголос на маркетинг послуг, а в майбутньому — на маркетинг відносин. Керівники будуть шукати спеціалістів, які розуміють, чого хоче клієнт.

А психологи кажуть, що найціннішою якістю в робітнику для роботодавця буде не вміння швидко вчитися, а вміння швидко розучитися.

Василь Шандро: Як тоді щодо базової вищої освіти? ВУЗи готові до таких змін чи компанії будуть самі організовувати курси, де вчитимуть тому, що потрібно, і диплом втратить актуальність?

Олена Ковальчук: Такі програми вже існують за кордоном, коли компанії шукають студентів і пропонують їм тримісячне стажування, а потім роботу.

Василь Шандро: Пані Тамаро, чи зникне в майбутньому потреба у ВУЗах?

Тамара Сухенко: Спеціалісти шуткують, що за 30-50 років людину, у якої є класична вища освіта, вважатимуть невдахою, бо це буде вказувати, що вона сама не змогла собі організувати потрібну практичну освіту. Проте професії, що пов’язані з життям та безпекою, як лікар, будуть і надалі потребувати повної класичної освіти.

Василь Шандро: Де можна буде детальніше подискутувати про професії майбутнього?

Олена Ковальчук: Ми запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у масштабному проекті знань «Інтелектуальні дискусії», заході «Професії майбутнього», який відбудеться 5 березня о 19:00 у Freud House.