Ми розпочинали благодійний фонд «Save Lives Together» у Facebook, — співзасновниця

Антоніна Левчук розповідає про 2-річчя американського благодійного фонду «Save Lives Together» («Врятуємо життя разом»), що допомагає рятувати життя українських військових

Ведучi

Кирило Лукеренко,

Ірина Славінська

Гостi

Антоніна Левчук

Ми розпочинали благодійний фонд «Save Lives Together» у Facebook, — співзасновниця
https://static.hromadske.radio/2016/07/hr_rankova-hvylya-16-07-03-levchuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/07/hr_rankova-hvylya-16-07-03-levchuk.mp3
Ми розпочинали благодійний фонд «Save Lives Together» у Facebook, — співзасновниця
0:00
/
0:00

Антоніна Левчук — співзасновниця фонду SaveLivesTogether, поділилась історією створення у США юлагодійного фонду, що допомагає українським військовим — коштами, ліками, медичним обладнанням і не тільки.

Ірина Славінська: Розкажіть про створення фонду.

Антоніна Левчук: Офіційно фонд створили у вересні 2014 року. Сидіти з опущеними руками та дивитись новини було неможливо. Я виросла в Україні, у мене є багато друзів та родичів, які пішли на фронт. Перша моя ідея — допомогти їм. Спочатку ліки куплялися та відправлялися за власний кошт. Два роки тому я дізналася про Селокс, «Quikclot», тактичну медицину і ми почали відправляти це в Україну, бо тут цього не було.

Трохи пізніше я познайомилась з Іриною Пилипенко, Еліною Лерман. Після того, як ми розпочали фандрейзинг для Селоксу, намагалися зібрати спочатку 5 тисяч, потім 10. Коли ми зібрали більше 100 000 доларів, вирішили відкрити благодійний фонд у США. Ми хотіли допомагати українським військовим офіційно. Думали, це буде неможливо. Але цей дозвіл нам дали. Ми звітуємось перед податковою США. Там це все не так легко.

Ірина Славінська: Але допомагає працювати прозоріше?

Антоніна Левчук: Так. Ми маємо довести держорганам США, що кожен долар, який надходить на наш фонд, використаний так, як ми обіцяємо. Люди в США платять податки, якщо вони допомагають благодійним фондам, вони не платять податків з цих грошей. Ці кошти мали б йти для США, але люди вирішили дати їх на благочинність, тому податки списують. Стандарти досить високі і все на серйозному рівні.

Зараз ми намагаємось виходити на інший рівень, співпрацюємо з такими ІТ-гігантами, як «Microsoft», «Google»,.

Кирило Лукеренко: Коли фонд почав працювати і де він розташований?

Антоніна Левчук: Офіційно ми зареєстровані у штаті Каліфорнія. Одна з засновниць фонду на той час проживала там. Я переїжджала по роботі зі штату в штат.

Кирило Лукеренко: Ви починали з медикаментів. Що ви ще даєте українцям? І хто адресати допомоги?

Антоніна Левчук: Нашим пріоритетом завжди були військові на передових. Це не тільки медицина, ми також передавали унікальне медичне обладнання. Закуповували його на американських заводах. Воно використовується в американській армії, у нас там просто шалені знижки. Вони розуміють, що Україна — бідна країна.

Ірина Славінська: Це виробники, які мають українське походження?

Антоніна Левчук: Це американці. Вони великі патріоти. В Америці багато людей служили в армії. Вони розуміють, наскільки це все важко країні, яка не була у війні тривалий час.

Ірина Славінська: Ви згадали, що вам вдавалося фандрайзити спочатку менші суми, а потім і більші. Розкажіть про роботу із збору коштів?

Антоніна Левчук: Все, як завжди, починалося з «Фейсбуку». Друзі бачили, що ми купуємо і передаємо якусь медицину. Багато тут виросли, мають родичів друзів в Україні. Вони всі хотіли допомогти. Спочатку це були близькі друзі, потім друзі друзів.

Ірина Славінська: Чи приймаєте ви маленькі внески від приватних донорів?

Антоніна Левчук: Допомога надходить від різних людей. І не тільки грошова. Місяці два тому лікарня у штаті Індіана віддала на 29 000 доларів хірургічні інструменти. Благодійність в США — стиль життя. Співробітники «Google», наприклад, вибирають благодійний фонд, якому хочуть допомогти і дають тисячу доларів, «Google» також дасть тисячу доларів. Так ми збираємо великі кошти. Через «Microsoft» ми за останні роки зібрали десь біля 30 000 доларів, «Google» — біля 20 000. Багато людей у США мають інвалідні візки, які стоять в гаражах, тому передають їх. Моя подруга Таня з Росії, але підтримує Україну. Вона писала картини та продавала, щоб зібрати на ліки та форму. Кожен допомагає як може.