Ми забрали з окупованої території близько 1000 абітурієнтів, — Кульга

Про те, як працюють переміщені ВНЗ, говоримо з Олександром Кульгою, директором «Координаційного центру переміщених ВНЗ».

Андрій Куликов: Розкажіть про те, як у Таврійського національного університету пройшла вступна кампанія.

Олександр Кульга: Вони переїхали до Києва. У них була можливість переїхати до Херсона, але вони обрали столицю. Приймальна кампанія спочатку була дуже тяжка для усіх ВНЗ, тому що не були зрозумілі правила гри. Але Таврійський національний університет набрав не стільки, як хотів, але достатньо для того, щоб розпочати свою роботу.

Донецький національний університет переїхав до Вінниці. Спочатку у них був один корпус, потім вони взяли ще один. Цього року вони взяли ще два корпуси, відкрили філію у Хмельницькому. Таким чином вони набрали, як і у попередній рік, десь 2,5 тисячі абітурієнтів. Це дуже гарна цифра.

Якщо брати інші ВНЗ, то вони збільшили кількість набору у 2 рази у порівнянні з минулим роком.

Андрій Куликов: Наскільки є конкуренція за студентів між переміщеними ВНЗ і місцевими?

Олександр Кульга: Є дуже велика конкуренція. У Донецького національного університету проблема з гуртожитками. Вони набрали дуже багато студентів, позабирали у місцевих ВНЗ, які відмовляються надавати гуртожитки переміщеному ВНЗ.

Луганський національний аграрний університет переїхав до Харкова. Він вже був четвертим аграрним ВНЗ в місті. Вони зробили набір та опинилися на другому місці. Ці ВНЗ надали гуртожитки, прийняли їх до консорціуму Харківщини та Слобожанщини. Вони відкрили 26 філій кафедр на підприємствах.

Андрій Куликов: Частина ВНЗ залишилася на окупованих територіях. Тим, хто переїхав до Харкова, Києва чи Вінниці, виставляють рахунки на сплату комунальних послуг за ті приміщення, які залишилися на непідконтрольних територіях.

Олександр Кульга: Це Луганський національний аграрний університет.

Андрій Куликов: Виявляється, що є цікава законодавча ініціатива.

Олександр Кульга: Була розпочата ініціатива. Ми боролися не за приміщення, не за ВНЗ, а за ті уми, які залишилися на непідконтрольній території. Для цих дітей був розроблений законопроект і спрощений вступ до переміщених ВНЗ без ЗНО. Саме за цією програмою кожен з ВНЗ набрав від 30 до 60 осіб з тієї території. Це приблизно 600 осіб ми з тієї території забрали. Ще цей закон надав змогу приймати ВНЗ, які розташовані в межах Луганської та Донецької областей, також приймати цих студентів. Це ще 12 ВНЗ. Я можу припустити, що десь тисячу осіб з тієї території ми забрали.

Євгенія Гончарук: Як ще можна полегшити процес вступу до українських ВНЗ абітурієнтів з непідконтрольних територій?

Олександр Кульга: Ми без ЗНО за вступними іспитами приймали. Не треба було підтверджувати атестати. У них є папірець з оцінкою, який ми брали за основу. Вони підтверджують оцінки на державній підсумковій атестації. Все. Спрощували максимально, сприяли отриманню паспорту.

Андрій Куликов: Ви, пане Олександре, маєте безпосереднє відношення до ради директорів переміщених ВНЗ. Ви — секретар цією ради. Коли ректори збираються, що вони найголовніше ставлять собі у заслуги, а в чому, на їхню думку, недопрацьовують?

Олександр Кульга: Усі збори проходять у міністерстві для того, щоб якомога швидше вирішувати усі нагальні потреби. Є проблема з навантаженням, яке занадто невелике, щоб надати змогу забезпечити викладачам гарне життя. Завдяки спільній роботі ці питання вирішуються. 23-го вересня буде велика рада ректорів, міністрів, донорські організації, посольства. Ми покажемо фільм про переміщені ВНЗ. Запрошуємо туди всіх охочих.