Наші пращури не поспішали бити дітей різками, — музейниця

Старша наукова співробітниця Педагогічного музею України Кіра Степанович розповідає про заходи музею, освітню традицію в Україні та гуманне виховання.

Василь Шандро: Які ініціативи є у Всесвітній день музеїв, що охоплюють усіх музейників?

Кіра Степанович: Є акція «Ніч у музеї», коли роблять нічні музейні екскурсії, заходи, акції, навіть концерти. У Педагогічному музеї України (якому цього року виповнюється 115 років) 18 травня буде екскурсія під назвою «Освітлені і освічені». Це екскурсія у повній темряві, з гасовими лампами, але серед білого дня. У нас експозиція така, що нема вікон. І якщо світло не вмикати — там повна темрява.

Василь Шандро: Чим наповнений Педагогічний музей?

Кіра Степанович: Наш музей розповідає про дуже важку тему — українську історію освіти.

Тетяна Трощинська: Різки там є?

Кіра Степанович: Нема. Ми гуманний музей.

Тетяна Трощинська: А в історії освіти були?

Кіра Степанович: Фізичні покарання були в усіх народах. Моє бачення, що українська педагогіка була гуманна. Наші пращури не поспішали використовувати фізичні покарання. У нас виховували в цілковитій любові до дитини.

Василь Шандро: З чим тоді зараз борються активно, говорячи, що це традиційно і неправильно?

Кіра Степанович: Насправді наші наукові світила, школи намагаються слідувати європейському та американському зразку у освіті, коли у дітей тотальна свобода. Якщо чесно, європейська модель мені не дуже подобається.

Тетяна Трощинська: Як ви подаєте цю складну тему історії освіти? Що там побачать школярі?

Кіра Степанович: Ми розповідаємо дітям, як би їх навчали, якби вони жили в певний історичний період. Намагаємось показувати книжки, деякі предмети. Даємо вощені дощечки, на яких писали — цери. Даємо можливість писати металевими перами. Обов’язково показуємо старовинні книжки. У нашому музеї біля чотирьох тисяч книжок і предметів, які відносяться до колекції національного надбання України. Діти дивляться на живу історію через призму дитинства і школи.

У нашому музеї біля чотирьох тисяч книжок і предметів, які відносяться до колекції національного надбання України.

Василь Шандро: Про що захід «Школа музейної магії»?

Кіра Степанович: Це міжмузейний квест. Його автор — Андрій Онищук з Державного музею іграшки. Це серія занять, об’єднаних темою магії, які в цікавий спосіб розповідають про закони фізики, історію, медицину. Але в цікавій формі для дітей.

Тетяна Трощинська: Для якого віку?

Кіра Степанович: З першого по четвертий клас. На нашій сторінці є розклад, можна зареєструватися на весь червень. Три музеї, три заняття три дні поспіль. Наш квест — альтернативне джерело знань для школярів.

Василь Шандро: Наскільки поширеною була українська аристократія, яка могла дозволити якісну освіту?

Кіра Степанович: Шкіл різних типів на нашій території було дуже багато. Були церковно-приходські школи, різноманітні гімназії, колегіуми. Освіту мали змогу отримати абсолютно всі.

Якщо говорити про Київську Русь, вона цікава в плані освіти. Праобраз класичного університету був у нас в Києві — це школа Ярослава Мудрого при Софії Київській. Звичайних шкіл було дуже багато при церквах.

Василь Шандро: Це була візантійська традиція?

Кіра Степанович: Так.

Василь Шандро: А що тоді відбувалось у Європі?

Кіра Степанович: Там було більше проблем, а освіту могли отримати ті, у кого були гроші. Грамотність у Європі була біля десяти відсотків. У Київській Русі хіба ледащо не був писемний.

Василь Шандро: Історики кажуть про велику кількість еліти, яка поїхала на північ створювати освітні заклади після Переяславської угоди. Наскільки це відповідає дійсності?

Кіра Степанович: Є факт, що Петро Могила, коли створили Києво-Могилянську колегію, відряджав у Московію делегацію для створення схожих шкіл. Вихідці з наших земель творили освіту і за кордоном. Санкт-Петербурзький медичний університет брав до своїх лав студентів, які знали латинську мову.

Вихідці з наших земель творили освіту і за кордоном.

Тетяна Трощинська: А де можна було навчитись її?

Кіра Степанович: Переважна більшість студентів були випускниками Києво-Могилянської академії. Вона була одним із небагатьох навчальних закладів, який на дуже високому рівні давав латину.

Василь Шандро: Чи використовує Педагогічний музей сучасні можливості, інтерактивні методи?

Кіра Степанович: Звичайно. Ми пропонуємо те, що ми можемо дати дітям в руки, почитати чи подивитись.

Василь Шандро: Що у вас можна побачити найближчим часом?

Кіра Степанович: Завтра буде захід з навчальним закладом, вони презентуватимуть свою програму. А 18 травня відбудеться екскурсія «Освітлені і освічені», де діти будуть екскурсоводами.