facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Наші пращури не поспішали бити дітей різками, — музейниця

Українська педагогіка була гуманна. Наші пращури не поспішали використовувати фізичні покарання. У нас виховували в цілковитій любові до дитини, — зауважує Кіра Степанович

Наші пращури не поспішали бити дітей різками, — музейниця
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Старша наукова співробітниця Педагогічного музею України Кіра Степанович розповідає про заходи музею, освітню традицію в Україні та гуманне виховання.

Василь Шандро: Які ініціативи є у Всесвітній день музеїв, що охоплюють усіх музейників?

Кіра Степанович: Є акція «Ніч у музеї», коли роблять нічні музейні екскурсії, заходи, акції, навіть концерти. У Педагогічному музеї України (якому цього року виповнюється 115 років) 18 травня буде екскурсія під назвою «Освітлені і освічені». Це екскурсія у повній темряві, з гасовими лампами, але серед білого дня. У нас експозиція така, що нема вікон. І якщо світло не вмикати — там повна темрява.

Василь Шандро: Чим наповнений Педагогічний музей?

Кіра Степанович: Наш музей розповідає про дуже важку тему — українську історію освіти.

Тетяна Трощинська: Різки там є?

Кіра Степанович: Нема. Ми гуманний музей.

Тетяна Трощинська: А в історії освіти були?

Кіра Степанович: Фізичні покарання були в усіх народах. Моє бачення, що українська педагогіка була гуманна. Наші пращури не поспішали використовувати фізичні покарання. У нас виховували в цілковитій любові до дитини.

Василь Шандро: З чим тоді зараз борються активно, говорячи, що це традиційно і неправильно?

Кіра Степанович: Насправді наші наукові світила, школи намагаються слідувати європейському та американському зразку у освіті, коли у дітей тотальна свобода. Якщо чесно, європейська модель мені не дуже подобається.

Тетяна Трощинська: Як ви подаєте цю складну тему історії освіти? Що там побачать школярі?

Кіра Степанович: Ми розповідаємо дітям, як би їх навчали, якби вони жили в певний історичний період. Намагаємось показувати книжки, деякі предмети. Даємо вощені дощечки, на яких писали — цери. Даємо можливість писати металевими перами. Обов’язково показуємо старовинні книжки. У нашому музеї біля чотирьох тисяч книжок і предметів, які відносяться до колекції національного надбання України. Діти дивляться на живу історію через призму дитинства і школи.

У нашому музеї біля чотирьох тисяч книжок і предметів, які відносяться до колекції національного надбання України.

Василь Шандро: Про що захід «Школа музейної магії»?

Кіра Степанович: Це міжмузейний квест. Його автор — Андрій Онищук з Державного музею іграшки. Це серія занять, об’єднаних темою магії, які в цікавий спосіб розповідають про закони фізики, історію, медицину. Але в цікавій формі для дітей.

Тетяна Трощинська: Для якого віку?

Кіра Степанович: З першого по четвертий клас. На нашій сторінці є розклад, можна зареєструватися на весь червень. Три музеї, три заняття три дні поспіль. Наш квест — альтернативне джерело знань для школярів.

Василь Шандро: Наскільки поширеною була українська аристократія, яка могла дозволити якісну освіту?

Кіра Степанович: Шкіл різних типів на нашій території було дуже багато. Були церковно-приходські школи, різноманітні гімназії, колегіуми. Освіту мали змогу отримати абсолютно всі.

Якщо говорити про Київську Русь, вона цікава в плані освіти. Праобраз класичного університету був у нас в Києві — це школа Ярослава Мудрого при Софії Київській. Звичайних шкіл було дуже багато при церквах.

Василь Шандро: Це була візантійська традиція?

Кіра Степанович: Так.

Василь Шандро: А що тоді відбувалось у Європі?

Кіра Степанович: Там було більше проблем, а освіту могли отримати ті, у кого були гроші. Грамотність у Європі була біля десяти відсотків. У Київській Русі хіба ледащо не був писемний.

Василь Шандро: Історики кажуть про велику кількість еліти, яка поїхала на північ створювати освітні заклади після Переяславської угоди. Наскільки це відповідає дійсності?

Кіра Степанович: Є факт, що Петро Могила, коли створили Києво-Могилянську колегію, відряджав у Московію делегацію для створення схожих шкіл. Вихідці з наших земель творили освіту і за кордоном. Санкт-Петербурзький медичний університет брав до своїх лав студентів, які знали латинську мову.

Вихідці з наших земель творили освіту і за кордоном.

Тетяна Трощинська: А де можна було навчитись її?

Кіра Степанович: Переважна більшість студентів були випускниками Києво-Могилянської академії. Вона була одним із небагатьох навчальних закладів, який на дуже високому рівні давав латину.

Василь Шандро: Чи використовує Педагогічний музей сучасні можливості, інтерактивні методи?

Кіра Степанович: Звичайно. Ми пропонуємо те, що ми можемо дати дітям в руки, почитати чи подивитись.

Василь Шандро: Що у вас можна побачити найближчим часом?

Кіра Степанович: Завтра буде захід з навчальним закладом, вони презентуватимуть свою програму. А 18 травня відбудеться екскурсія «Освітлені і освічені», де діти будуть екскурсоводами.

Поділитися

Може бути цікаво

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

За життя Путіна мирного договору між Україною та РФ досягти неможливо — Лариса Волошина

За життя Путіна мирного договору між Україною та РФ досягти неможливо — Лариса Волошина