Наскільки імовірно, що українські археологи відтворять давні кургани в оригінальному вигляді?

У студії Громадського радіо – завідувачка науково-дослідного відділу історії ювелірного мистецтва Музею історичних коштовностей Любов Клочко.

Любов Клочко: Наша колекція «Скіфське золото» всесвітньо відома завдяки тому, що зібрані такі прекрасні ювелірні витвори, які нам допомогли зазирнути в минувщину, зв’язати минувщину з майбуттям. І це завдяки науці археології. Археологи – унікальні вчені, які мають широкий діапазон знань, невиправні романтики. Вони пірнають в глибину тисячоліть і допомагають знайти невеличкі крупиці  знань, завдяки яким ми створюємо картини минувщини. Це люди, які працювали і в XIX столітті, і на початку XX, і в 70 – 80 роках, коли була велика програма археологічних досліджень через те, що була програма меліорації засушливих земель. Розкопано було сотні курганів, які дали прекрасні результати. Методики розробляли в 70-80 роки, тому що до цього були інші методики, не зовсім досконалі. Тут були розкопки, які називалися знесенням.

Читайте також: Історик розповів про присутність римлян на території сучасної України

Була програма відтворити кургани сучасними методами, щоб картина степу була, як раніше. Можливо, це колись буде. Деякі такі спроби були. Таке я бачила в Данії, там відтворено великий курган. Перед курганом зроблені всі експлікації, показані фотографії, що там було знайдено.

Андрій Куликов: Незабаром офіційне свято?

Любов Клочко: Ми в нашому музеї хотіли авторською екскурсією згадати імена археологів, тому що це якраз напередодні свята, яке буде 15-го серпня. Ми святкуємо цей день як офіційне свято уже десятий раз, але кілька поколінь археологів, щонайменше років 50, в цей день вітали один одного з Днем археолога і бажали прекрасних знахідок.

У 1954 році, коли було розкопано Мелітопольський курган в місті Мелітополі, Олексій Іванович Тереножкін, один із засновників скіфської археології в Україні, був вражений, що там був такий же предмет, який свого часу знайшли у відомому скіфському кургані Чортомлик. Це обшивка горита – футляра для лука і стріл. Він подивився і сказав: «Боже, лежить переді мною ермітажна річ». За традицією, яка ще склалася в Російській імперії, річ треба було передавати в Ермітаж. Директор Ермітажу, відомий вчений-скіфолог, писав, щоб передавали, але тоді вчені стали на тому, що треба мати свою скарбницю. Завдяки зусиллям учених є і наш музей.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.