Навіщо уряд хоче звільнити іноземців-керівників держпідприємств від е-декларування і не тільки?

Пояснює та коментує Олександр Калітенко, експерт з аналізу політики Transparency International Україна:

Йдеться не тільки про е-декларування, а взагалі – поширення норм закону Про запобігання корупції на нерезидентів-іноземців. Що ще зараз, окрім е-декларування, іноземці мають робити, якщо вони, наприклад, є членами наглядової ради державних підприємств?

По-перше, вони несуть відповідальність за неподачу декларації – як кримінальну, так і адміністративну у випадку неподачі. Вони мають звітувати про суттєві зміни в майновому стані, тобто якщо вони одноразово отримують дохід на суму більшу 80 000 гривень, мають звітувати про відкриття валютних рахунків у банку-нерезидента. Вони мають звітувати про майно, набуте за кордоном, активи, зобов’язання тощо.

Коли вони заповнюють декларації, немає англомовної форми – тільки україномовна. Крім того, вони не зможуть просто так подати декларацію. Їм потрібно отримати електронний цифровий підпис. Або їм треба прилетіти до України, подати заяву, зачекати і потім вже подавати декларацію. Або ж написати в посольстві України за кордоном нотаріально засвідчену довіреність, знайти тут довірену особу, переслати їй сюди довіреність, щоб ця особа отримала ЕЦП і потім передала його для заповнення декларації.

Також є обмеження щодо отримання подарунків, наприклад, членами наглядових рад – а це дуже маленька сума, якщо переводити в євро, яку дозволяють отримувати в подарунок. Та ще є ряд вимог, які передбачає цей закон – тобто не тільки е-декларування.

Євгенія Гончарук: Тобто Міністерство юстиції, яке є автором ініціативи, хоче, щоб ця норма закону не поширювалась на таких чиновників. Хто саме – які керівники, яких компаній – можуть підпадати під дію законопроекту?

Олександр Калітенко: Давайте згадаємо Нафтогаз, коли ми чули новини про те, що незалежні члени, іноземці заявили про вихід із членів наглядової ради. В тому числі вони прямо зазначили політичний вплив і політичне втручання як причину. Для України такі політичні впливи – не новина, а от для іноземців – новина.

Чому такий політичний вплив має велике значення: держпідприємства та корупція на них – одне з найбільших джерел корупції в Україні. Це нещодавно підтвердило НАБУ, коли оголосило, що корупція на держпідприємствах, на закупівлях у тому числі, є одним із їхніх пріоритетів.

Закупівлі на держпідприємствах, які, наприклад, вимагатимуть затвердження наглядової ради, приміром, якщо вони вище умовних 50 000 доларів, можуть дробити на 49 000, щоб уникати затвердження наглядової ради і таким чином легалізувати ці схеми.

Це взагалі може бути такий політичний вплив для того, щоб сісти на потоки цих схем, грошей. Деякі державні підприємства – це багато грошей. Якщо позбутися таких незалежних членів-іноземців, відкривається дуже широке поле для діяльності. А ми ще маємо згадати, що незабаром у нас вибори і треба наповнювати каси, щоб гарно туди йти. Вартість перебування на таких посадах, при владі, буде зростати, тому що це буде означати і контроль за державними підприємствами в тому числі. Звісно, це не відповідає реформі корпоративного управління – декларувалося, що вона відбувається, але зараз бачимо тут крок назад.

Е-декларування не повинно ставати методом покарання і засобом покарання. Воно має зовсім інші функції. Щодо іноземців та обсягу їхніх обов’язків, які виникають, якщо вони стають членами наглядової ради, це непропорційний обсяг, тому що вони навіть не громадяни України – тобто є дуже великий обсяг обов’язків, які в них виникають.

Євгенія Гончарук: Чому ж тепер іноземцям хочуть спростити життя цим законопроектом?

Олександр Калітенко: Тому що такі умови не сприяють залученню іноземців до наглядових рад. Бо з тими умовами, що зараз, залучити притомних іноземців буде досить важко.  

Євгенія Гончарук: Виходить, ця мотивація доволі позитивна?

Олександр Калітенко: Доволі позитивна. Але вже на носі перше квітня і час подавати декларації, вже наступить відповідальність за неподання декларації, а Рада вже не встигне це скасувати, тому що пленарний тиждень закінчився.

Євгенія Гончарук: Чи можемо ми дочекатися, що його справді ухвалять? Скільки часу треба на його реалізацію?

Олександр Калітенко: Ми можемо дочекатися того, що його ухвалять. Але декларація вже буде в системі, відповідно – це може порушити їхні права на приватність, тому що це трохи відрізняється від права на приватність державного чиновника. Коли він іде на посаду, він презюмує, що надає згоду на те, щоб він був більше публічним та прозорим для громадськості, щоб суспільство могло його проконтролювати. А тут вже будуть певні дії, які будуть незворотними.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.