Навіщо вести читацький щоденник: пояснює літературна критикиня «Читомо»

Пояснення шукали з літературною критикинею «Читомо» Тетяною Петренко.

Тетяна Петренко: Якщо є потреба записувати враження, то чому б і ні? Я не веду читацький щоденник, як колись у школі. Я не записую те, що відбувалося у книзі, точкові враження. Я творчо думаю про книжку, поєдную її зі власними подіями, вплітаю її у своє життя. Я пишу тільки про книжки, які сильно мені відгукнулися.

Не варто думати, що занотовування допоможе ліпше запам’ятати прочитане. У пам’яті є опція забувати непотрібне. Для багатьох важливо вести такий щоденник, щоб мати колекцію власних спогадів, намалювати мапу своїх переживань. Коли перечитуємо книжку, ми можемо не впізнати її, тож читацький щоденник допомагає побачити, як ми змінюємося.

Чи винити себе за недочитане? Поради Тетяни Петренко

• Не варто ставитися до книжок як чогось обов’язкового і великого, адже ми не можемо читати усі книжки, бо не усі з них нам підходять.
• Не обов’язково писати про них.
• Не обов’язково змушувати себе дочитувати книжки до кінця.

Не потрібно змушувати себе автоматично писати у щоденник про кожну книжку, бо тоді творче відчуття заміняє рутина. Це не дасть ні задоволення, ні користі від процесу. У читанні не варто силувати себе. Можливо, згодом, за іншої нагоди, та чи інша книжка вам стане цікавою.

Читайте також: Бажання читати у дітей відбивають книжки, які їм не цікаві — письменниця

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS