«Наразі є дві проблеми, які стосуються теми Голодомору, і які з наукової площини переносяться в політичну. Перша — проблема кількості втрат під час Голодомору. Друга — проблема геноциду. Хоча рішенням суду Голодомор визнаний геноцидом, але якщо людина в своїх наукових доповідях чи виступах не каже слова «геноцид», її звинувачують у пособництві Москви», — говорить Олександр Гладун.
Цифри, які надаються різними дослідниками щодо визначення кількості жертв голодомору, різняться. Інколи ця різниця сягає десятка мільйонів.
«Діапазон втрат, який визначений різними і українськими, і закордонними дослідниками, — від 2,5 до 5 мільйонів осіб. А оцінки, які ми чуємо від наших опонентів, — це 7, 10 і навіть 12 мільйонів втрат. Проблема полягає в тому, щоб розглянути весь демографічний процес в комплексі: можливість таких втрат, міграційні процеси, які відбувалися в той період, і чи могло населення України відтворити себе за певний період часу. Цифри — 7 і 10 мільйонів нав’язуються більше ззовні від української діаспори, яка бере ці цифри ще з 50-х років і їх відстоює. Жодні наукові аргументи на них не впливають. Тому мета цих дебатів — запросити наших опонентів до виступів, щоб всі могли поставити один одному відповідні питання», — наголосив Олександр Гладун.