Негативному сценарію для України може протидіяти суспільство, — Хара

Після саміту G20 в Китаї з’явилась інформація, що міністри закордонних справ Німеччини та Франції збираються до Києва. Чого очікувати від цього візиту?

Ведучi

Дмитро Тузов,

Наталя Соколенко

Гостi

Олександр Хара

Негативному сценарію для України може протидіяти суспільство, — Хара
https://static.hromadske.radio/2016/09/hr_rankova-hvylya_2016-09-08_hara.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/09/hr_rankova-hvylya_2016-09-08_hara.mp3
Негативному сценарію для України може протидіяти суспільство, — Хара
0:00
/
0:00

Журналісти в розмовах зі співробітниками спостережної місії ОБСЄ з’ясували, що, наче, буде два компоненти миротворчої місії. Країн, які погодить Україна і країн СНД, які погодять росіяни. Ті, що більш-менш об’єктивні, будуть на українському боці, а представники СНД — на російському, — розповідає Олександр Хара, експерт Майдану закордонних справ.

Дмитро Тузов: Після саміту G20 в Китаї ми отримали інформацію, що міністри закордонних справ Німеччини та Франції збираються до Києва. Чого можна очікувати від цього візиту?

Олександр Хара: Перед самітом створювався певний фон, щоб вирішувати свої питання для кожної країни. Росіяни, маючи на увазі вплинути на позицію США та європейців, почали ескалацію у вигляді навчань, перевірки своїх збройних сил.

Тиснучи на українську владу і нашу державу, показуючи, що слід вирішувати кризу, як вони називають, між собою. Це не вийшло, в Китаї не було Нормандської четвірки без України, були окремі зустрічі Путіна з президентом США.

Обама казав: «Ми намагалися подолати відсутність довіри». У дипломатії найважливіше — довіра. Якщо люди не виконують писаних зобов’язань, не будуть виконувати і джентельменських. Путін порушує ключові речі, як Статут ООН і документи ОБСЄ. Тим паче, порушує домовленості і з паном Обамою. Перед самітом була інформація, наче б, росіяни погодилися на певний варіант взаємодії по Сирії. Але наступного дня розірвали домовленість, чим показали непослідовність.

Це було таке тло. В контексті війни на Донбасі та окупації Криму саміт був позитивний. Україна там не була стравою, яку подавали. Наші західні партнери відстоювали більш українську позицію, ніж російську.

Наталія Соколенко: З чим їдуть міністри закордонних справ Німеччини та Франції?

Олександр Хара: Вони будуть казати, що дуже добре, що з першого вересня почали стріляти менше. Будуть переконувати нас, що слід утримувати це хитке перемир’я, далі йти шляхом пошуку компромісу, щоб вирішити політичним шляхом. Це — фактично створювати умови для проведення виборів, щоб Захід сказав, що проблему вирішили і у вас є з ким далі вирішувати.

Головна ціль Кремля — повернути контроль над всією Україною. Їм не потрібен окремо Крим, тим паче, зруйнований і розкрадений Донбас. Їм потрібно, щоб Україна не стала не лише членом НАТО, але й членом ЄС. Вони намагаються ще більше підірвати і так слабкий стан.

Міністри, які приїдуть, напевно, пропонуватимуть варіанти наступних кроків. Штайнмайєр пару днів тому заявив про те, що відпрацьовуються нові документи і пропозиції по миротворчій місії, участі ОБСЄ. Наші журналісти в розмовах зі співробітниками спостережної місії ОБСЄ з’ясували, що, наче, буде два компоненти цієї миротворчої місії. Тих країн, які погодить Україна і країн СНД, які погодять росіяни. Ті, що більш-менш об’єктивні, будуть на українському боці, а представники СНД — на російському.

Дмитро Тузов: Як цьому протидіяти? Чи можуть ці зустрічі з міністрами закордонних справ допомогти?

Олександр Хара: Україна буде в дещо делікатній позиції. Зараз вона наполягає, що це мають бути миротворці, поліцейська місія ОБСЄ — вигадуємо нові формати. Тим часом, ми підготували відповідні заявки та документи в ООН, але не подаємо, бо як пояснив наш постпред при ООН Єльченко, намагаємося затягнути процес. Така логіка Києва, що місію ОБСЄ намагаємося втягнути сюди. ООН-івську — якщо не вийде.

Дмитро Тузов: Як ми маємо наполягти на тому, що спочатку має бути відновлення контролю над українсько-російським кордоном, виведення озброєних формувань російських збройних сил, а потім може йти мова про вибори на території Донецької та Луганської областей, які зараз окуповані?

Олександр Хара: Як уже було з намаганням протиснути американцями зміни до Конституції і ми пам’ятаємо, як Вікторія Нуланд була в парламенті, тиснула на наш парламент. Слава Богу, тоді було достатньо мудрості цього не робити. Пам’ятаємо, що 31 серпня минулого року, коли була трагедія з гранатою, загибеллю людей. З одного боку, винна людина, яка кинула. З іншого боку, ті, хто створив ситуацію, коли виконавча влада тисне на парламент, щоб прийняли ті зміни, які дадуть дорогу для справжньої громадянської війни.

Наразі громадянської війни в Україні нема. Є зовнішня агресія. І є помилки, що були підписані так звані Мінські домовленості, які були підписані колишнім президентом, що з юридичної точки зору для нас є нікчемним документом. Домовленості виписані таким чином, що складається враження, що відбувається громадянська війна.

Дмитро Тузов: Але ж Мінські угоди не допустили масштабного вторгнення?

Олександр Хара: Цього не можна виключити. Воно може відбутися тоді, коли ми будемо настільки слабкі, щоб те, що називається: запросили агресора.

Яким чином можна вийти з цього тиску. Як казав з голосуванням в парламенті і з тим, що парламент відмовився під тиском громадянського суспільства. Так можна зробити і зараз. Велика кількість громадян розуміє, що відбувається і займає активну позицію. Я можу висловити її, включаючи те, що я скажу і хтось це підтримає: слід казати владі, що цього не можна робити — варіанта дуалістичної місії ОБСЄ, який узаконить участь російських збройних сил на нашій території та унеможливить повернення кордону. Таким чином ми можемо тиснути і на наших західних партнерів.