Німеччина почала розслідування злочину комуністичного режиму, що далі?

Німеччина почала розслідувати злочини комуністичного режиму. Чи знайдуть відповідальних, та як цей прецедент може використати Україна?

Ведучі

Любомир Ференс,

Євгенія Гончарук

Гостi

Сергій Рябенко

Німеччина почала розслідування злочину комуністичного режиму, що далі?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/12/hr_rankova-hvylya-17-12-20_ryabenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/12/hr_rankova-hvylya-17-12-20_ryabenko.mp3
Німеччина почала розслідування злочину комуністичного режиму, що далі?
0:00
/
0:00

Коментує юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко

Євгенія Гончарук: Вийшла інформація від очільника Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича про те, що стався певний прецедент – Німеччина вперше почала розслідування вбивства їхніх громадян за кордоном у часи комунізму. Це було певне судове рішення. Чи можете ви детально розповісти про цю ініціативу? Про які злочини та про який період в історії йдеться?

Сергій Рябенко: Це не зовсім ініціатива Німеччини, але Німеччина почала конкретні дії по розслідуванню. Йдеться про випадки вбивств громадян колишньої Східної Німеччини, які  в часи комунізму намагалися втекти через залізну завісу у західні країни. Один з таких випадків стався у 1986-му році на території колишньої Чехословаччини, коли молодий хлопець зі Східної Німеччини намагався перейти кордон з Братиславою. Так вийшло, що він потрапив на кордон чехословацької служби безпеки, його просто затравили собаками, а потім залишили помирати поблизу кордону, не надавши навіть допомогу, отже хлопець помер.

Завдяки відкритим архівам та проведеним дослідженням вдалося встановити практично весь ланцюжок від найвищого керівництва Центрального комітету колишньої компартії Чехословаччини, яка приймала відповідний акт, яким керувалися ці прикордонники, до найменшого виконавця.

Євгенія Гончарук: Наскільки ми на території України на рівні наших національних судів можемо довести конкретні злочини комуністичного режиму? З чого би варто було Україні розпочати?

Сергій Рябенко: Ця справа, про яку ми зараз говоримо, свого роду є прецедентом. Адже ті виконавці і організатори, які були задіяні в цій історії, на сьогодні є живі. Отже, якщо буде вирок суду, то можна їх буде притягти до відповідальності.

У випадку України все дещо складніше, тому здебільшого основні злочини комуністичного періоду вчинялися в період до Другої світової війни, і в 50-60-ті роки. Тому вже і організатори, і виконавці не є живими.

Любомир Ференс: Чому так пізно Німеччина вирішила розпочати розслідування злочинів проти комуністичного режиму? Адже залізна завіса спала вже давно.   

Сергій Рябенко: Так, завіса впала давно, але були певні практичні проблеми. По-перше, відкриття архівів колишніх спецслужб Чехословаччини відбулося не так давно. І для того, щоб встановити весь цей ланцюжок, потрібно було знайти документи, та з’ясувати ланцюжок від осіб, які приймали відповідний акт, в рамках якого діяли найнижчі виконавці, до конкретних наказів.

Друга проблема полягала у тому, що Німеччина в рамках свого законодавства довго вирішувала, хто мав би розслідувати цей конкретний епізод.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.