facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Німеччина сприймає Україну як частину європейського простору, — Приймак

Наскільки зростає інтерес до німецько-українських освітніх обмінів?

Німеччина сприймає Україну як частину європейського простору, — Приймак
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Про українсько-німецькі відносини говоримо з директором Міжнародної асоціації «Об’єднані Україною», молодшим науковим співробітником, аспірантом кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики ІМВ КНУ ім. Т. Шевченка Богданом Приймаком.

Тетяна Трощинська: Що ви думаєте стосовно скепсису? Чи є він і чи виправданий він?

Богдан Приймак: Скепсис звісно є. Питання підтримки дипломатії гостро стоїть в українському суспільстві. Постають питання щодо професійності виконання наших дипломатичних завдань і правильності тих чи інших дій.

Тетяна Трощинська: Повертаючись до освітньої програми, йдеться про освітні обміни між українською і німецькою стороною?

Богдан Приймак: Йдеться про розширення партнерських відносин між Україною і Німеччиною на майданчику Інституту міжнародних відносин. Ми впроваджуємо новий формат, перейшовши від академічного аспекту до політичного і ділового. Перші партнерські кроки сягають 60-х років, коли були встановлені зв’язки з Лейпцизьким університетом. Загалом зараз налічується близько 20 старих партнерств.

Василь Шандро: У сприйнятті німцями нас ще лишився ідеологічний шлейф?

Богдан Приймак: Ситуація змінилась. Зараз Німеччина сприймає Україну як частину європейського простору, що стає на шлях євроінтеграції, хоча довгий період часу Україна сприймалась через призму німецько-російських відносин.

Тетяна Трощинська: Війна якось позначилась на російсько-німецьких відносинах?

Богдан Приймак: Війна внесла багато коректив в економічному, політичному і дипломатичному вимірах. Відбувся плавний перехід від сприйняття колишніх пострадянських схем впливу до більш самостійних зв’язків. Ми бачимо, що соціал-демократи поступово намагаються налагоджувати персональні контакти.

Тетяна Трощинська: Наскільки зростає інтерес до цих освітніх обмінів?

Богдан Приймак: Інтерес надзвичайно великий. Перша наша зустріч з німецькими партнерами відбулась 25 вересня у стінах червоного корпусу. Тоді нам вдалось зібрати 25-30 слухачів, а вже 28 жовтня наш захід відвідало понад 70 слухачів. Що важливо, поряд зі старими ініціативами постають нові. З’являється інтерес з боку бізнесу і політики. Зокрема я говорю про члена соціал-демократичної партії і голову ради директорів страхової компанії «Ergo».

Василь Шандро: Німці цікавляться Україною?

Богдан Приймак: Цього питання ми і торкнулись на обговоренні. Делегація привезла з собою двох студентів магістрів, щоб вони мали змогу поспілкуватися з українськими студентами. Зрозуміло, що організація таких студентських обмінів можлива лише за ініціативи вищих інституцій. В даному випадку німецьку сторону фінансує Міністерство закордонних справ ФРН. Проект реалізовувався за підтримки «SOS’86 — Діти Чорнобиля».

Поділитися

Може бути цікаво

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

8 год тому
Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня