Об’єкти розкопок ХІ століття в центрі Києва можуть бути втрачені, — Сагайдак
Під сучасною Поштовою площею в Києві археологи розкопали стародавнє місто, яке датується 11 століттям, але наразі роботи призупинено і стародавні розкопки під загрозою
Чому так сталося, розповідає директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак.
Вікторія Єрломаєва: Зараз на Подолі призупинено археологічні роботи. Чому?
Михайло Сагайдак: Можна назвати кілька причин. Головна з них – це те, що ми останні півроку дискутували із забудовниками і не дійшли до спільного рішення щодо того, як ми будемо виконувати подальші наші розкопки, як вони будуть вестися, в інтересах створення підземних просторів для торгівлі і комерції чи для того, щоб створити підземний простір у вигляді музею.
Розкопки розпочалися у 2014 році. Останнім часом почали з’являтися фактори, які переконують нас у тому, що там складна ситуація у тому, хто є основним набувачем приміщень. Замовником робіт є Дирекція будівництва підземних шляхів, але інвестором є Хенсфорд-Україна. В цьому багатоголоссі політику веде не стільки наш замовник, з яким ми маємо офіційно підписаний договір на розкопки, скільки та сторона, яка юридично ніяк з нами не пов’язана, тобто інвестор цього будівництва.
Постійно відбувається диригування збоку. У нашого замовника на рахунку не опиняється грошей, а він нам заявляє, що основним джерелом його виконання перед нами обов’язків є інвестор.
Сьогодні будівництво ведеться тільки в інтересах комерції та торгівлі. Жодного музейного простору чи простору, який би врахував всі розкопані об’єкти, у проекті фактично немає. Є маленька точка, названа музеєм. Треба говорити про новітнє коригування цього проекту. Є офіційні експертні висновки Інституту археології Національної академії наук України, які прямо говорять про те, що потрібно призупинити будівельні роботи, ввести їх в русло законодавства, оскільки на сьогодні вони порушують чинне українське законодавство з охорони пам’яток історії та культури.
Ця пам’ятка набула статусу пам’ятки археології, була занесена в державний реєстр.
Вікторія Єрломаєва: Чи були виділені гроші з бюджету на археологічні роботи?
Михайло Сагайдак:Так, є навіть спеціальна постанова, прийнята міськрадою і підписана мером Кличком. Гроші запроектовані, але до цього часу вони ще не можуть діяти. Ідеться про гроші на створення експозиції, а не на розкопки. Ідеться про консервацію.
Теоретично гроші виділені, але практично немає ще тієї основної організації, яка виконує все це. Друга частина грошей має піти на широкі дослідження, щоб забезпечити повний інформаційний і сучасно оформлений матеріал, який можна розкривати у самому просторі музею. Більше півроку тому ми презентували підходи, зокрема йшлося про фіксацію наших розкопок в 3D. Заготовки ми зробили, але гроші ще не отримали.
Вікторія Єрломаєва: Як шкодять будівельні роботи?
Михайло Сагайдак: Та частина будівельних робіт, яка йде згори, не завдає прямої шкоди. Має завдати шкоди плита-обичайка. Цей проект уже кілька разів змінювався. Ми не бачили його в тому вигляді, у якому б мали побачити з самого початку. Ми бачимо тільки коригування. Уже в цьому є незаконність.
Друга частина, яка зараз робиться, не узгоджена з Інститутом археології.
Вікторія Єрломаєва: Ішлося також про те, що є кілька шарів на цьому об’єкті, для археологів існує заборона проводити роботи нижче 9-го та 10-го століття.
Михайло Сагайдак: Я б хотів сказати про ідею музею. Це має бути незвичний музей, абсолютно нового типу. Музей створюється в процесі розкопок. Це буде цілісна картинка того часу. Це не речі, переміщені в вітрини. Ви побачите картину садиби 10-го століття. Ми вже пройшли 18 століття, яке показало прекрасну археологію. Ці речі гинуть через відсутність індустрії консервації.
Зараз ми дійшли до 12 століття. На якому рівні зафіксуємо об’єкт, ми ще не визначили. Це серйозний проект, його не можна розмістити в кімнатці, трошки більшій за нашу студію, як це бачить наш інвестор.
Вікторія Єрломаєва: Які коштовні знахідки вже є?
Михайло Сагайдак: Більше 300 монет різних періодів, велика кількість кераміки. Найбільшої турботи потребують дерев’яні об’єкти. Півроку стоїть будівля, яка розкрита тільки часткова. Ми не можемо її розкопувати далі, знаючи, що за нами не ідуть реставратори.
Уже були намагання нас звідти витіснити і покласти плиту.
Ідея начебто подобається владі міста. Я розумію, що всі цілі сконцентровані на Євробаченні, але мені здається, що є певна хаотичність, яка не приведе до позитивного результату.
Вікторія Єрломаєва: Скільки часу треба, щоб завершити процес?
Михайло Сагайдак: На це питання може бути кілька відповідей. В пікові часи працювали 20 – 25 людей. Якщо надалі працюватиме 15 – 20 людей, то це 3 – 4 роки.
За підтримки
Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів).