Обіймайте дітей з ВІЛ. Це безпечно, — волонтерка

Про ініціативу говоримо з керівником проекту «Small Heart with Art» Євгенією Смирновою.

Василина Думан: Перша акція вже відбулася. Як все пройшло?

Євгенія Смирнова: До нас долучилися «Pianoboy», «The Maneken», «ONUKA». Вони разом з дітками висаджували саджанці: помідори, огірки, перчик, салати, соняшники. Це було першого травня в «ОХМАТДИТі». Тепер кожного дня дітки будуть виходити і доглядати за своїм городиком, дивитися, як воно все росте і розвивається.

Василина Думан: Звідки з’явилася така ідея?

Євгенія Смирнова: Дітки проводять в лікарні багато часу: від 3-х до 4-х місяців. Насправді вони дуже багато часу проводять в корпусі, в палатах і рідко виходять на вулицю. Є тільки невеличкі ігрові майданчики. Хочеться, щоб було цікаво. Якраз городик — це цікаво. У них є обов’язки. Це привчає діток, що треба робити щось своїми руками.

Там багато діток з дитбудинків. Вони навіть не знають, звідки береться їжа у них на столі. Все їхнє життя їх обслуговує персонал.

Анастасія Багаліка: Ці овочі, які ростуть на городі, можна буде їсти?

Євгенія Смирнова: Ми ще не знаємо, чи проросте воно, але будемо старатися, щоб все було гаразд. Потім будемо робити овочеві салати.

Василина Думан: Як вдалося домовитися про співпрацю з «ОХМАТДИТом»?

Євгенія Смирнова: У нас є договір. Це не перша наша акція. Минулого року ми повністю відремонтували відділення ВІЛ та СНІД. Ми його утеплили. Цього року будемо розмальовувати з художниками. Ще у нас є навчальна програма, яка 5 днів на тиждень іде в «ОХМАТДИТі». Приходять викладачі з історії, біології. Один день на тиждень читаємо казки з дітками. Також проходять уроки здоров’я та англійської мови.

На різні проекти ми долучаємо компанії. Наприклад, «Ceresit» дав нам матеріали на ремонт.

Ми працюємо не тільки з «ОХМАТДИТом», а допомагаємо всім ВІЛ-інфікованим діткам по всій країні. У нас приблизно 3 тисячі дітей.

Найбільше ми допомагаємо «ОХМАТДИТу», тому що діти з найважчими випадками ВІЛ-інфекції з усієї країни приїжджають сюди.

Анастасія Багаліка: Скільки дітей з ВІЛ зараз перебуває в «ОХМАТДИТі»?

Євгенія Смирнова: 21 дитина від 0 до 18 років.

Василина Думан: Наскільки безпечно діткам з ВІЛ працювати з землею?

Євгенія Смирнова: Врачи в восторге от этой идеи. Они ее единогласно поддержали. Необходимо просто соблюдать правила гигиены — мыть ручки после огорода и не тянуть руки в рот.

Анастасія Багаліка: Яка територія відведена під це «господарство»? Хто буде за ним доглядати?

Євгенія Смирнова: Наше натуральное хозяйство сейчас занимает 5 на 5 метров. Оно не очень большое, но все помещаются. Присоединились еще детки с искусственной почки, с токсикологии.

Теперь их каждый день собирают по отделениям, предлагают пойти ухаживать за саженцами. Детки каждый день будут наблюдать свои саженцы.

Мы не можем полностью заменить им школьное образование, но мы рассказываем какие-то интересные вещи. Например, что у слона четыре зуба, легенду о том, как был построен Израиль. Мы развиваем интерес к чтению, садоводству.

Василина Думан: Коли ви організовували цю акцію, яких ризиків боялися найбільше?

Євгенія Смирнова: Самый большой страх был, что деткам не понравится.

Анастасія Багаліка: Ваш проект постійний?

Євгенія Смирнова: Нам бы хотелось, чтобы это было постоянно, чтобы к нас присоединялись другие волонтерские организации. Территориально мы находимся в Киеве. Оказывать адресную помощь нам достаточно сложно — тяжелая механика. Мы бы хотели, чтобы волонтеры в других городах могли это реализовать.

Василина Думан: Чому ви зацікавилися темою ВІЛ?

Євгенія Смирнова: Я занимаюсь искусством. Меня пригласили в новый корпус «ОХМАТДИТа», чтобы его расписать. Я зашла в отделение, где ВИЧ-позитивные детки. Они спросили, как меня зовут. Я ответила, что Женя. Они начали обнимать меня. Я не смогла оттуда уйти. Они добрые, но к ним не так часто ходят волонтеры. У нас есть сильная дискриминация в стране.

Люди з ВИЧ-статусом не всегда могут раскрывать свое лицо и смело говорить об этом.

Василина Думан: Чому ви навчилися за 1,5 роки роботи з дітками, які мають ВІЛ-інфекцію?

Євгенія Смирнова: Радости жизни и возможности даже в очень тяжелых ситуациях находить выход. Много почерпнули у родителей. Были разные истории. В Одессе был ребенок, которому медработники из-за боязни ВИЧ-инфекции не делали рентген, хотя у него был закрытый перелом.

Мы ходим доказать и показать своим примером, что болезнь не передается через прикосновения, объятия.

Детки открытые. Их настроение, как и любого человека, очень сильно зависит от самочувствия. У нас есть ребенок, который 9 лет живет в больнице, к сожалению.

Анастасія Багаліка: Як часто всиновлюють дітей з ВІЛ?

Євгенія Смирнова: Самый большой всплеск был, когда приезжал Элтон Джон. Их и сейчас усыновляют, но не так много. Это происходит из-за неинформированности. Мы можем спокойно обнимать ВИЧ-позитивных людей, съесть одно яблоко, выпить из одной чашки, поговорить. Так инфекция не передается. ВИЧ передается кровь-в-кровь, через открытый половой контакт, но, если человек принимает антиретровирусную терапию, то даже при открытом половом контакте вирус не передается.

Анастасія Багаліка: Чи буде ще якийсь захід, пов’язаний з городом?

Євгенія Смирнова: Я думаю, мы будем проводить сбор урожая вместе, чтобы поддержать детей.