Gloss Catering
Лілія Олефір, координаторка проектів Центр контролю над тютюном, представниця громадської організації «Життя», розповідає про те, наскільки підвищення акцизу впливає на зменшення рівня поширеності куріння в Україні.
Дмитро Тузов: Чи допоможе підвищення акцизів на тютюн поступово звільнятися населенню від тютюнової залежності?
Лілія Олефір: Це однозначно допомагає. І про це говорять не тільки наукові дослідження. Насправді для багатьох курців це є однією з найважливіших мотивацій. Вони кажуть, що це справді важливо для них, для того щоб вони могли кинути курити.
Мова навіть не йде про підлітків, для яких, чим вища ціна, тим важче купити сигарети. Якщо говорити про країни з середнім та низьким рівнем доходу, там підвищення акцизу може сприяти тому, що, наприклад, на 5-10% може скорочуватись поширення куріння. І це насправді фантастичні показники. Наприклад, в Україні поширеність щоденного куріння складає 24%.
Дмитро Тузов: Що означають ці 24%?
Лілія Олефір: Коли ми говоримо про поширеність куріння, є декілька шляхів визначення цього відсотка. Наприклад, у нас є дослідження Держстату, яке базується на тому, що щороку опитуються домогосподарства і, відповідно до цього, визначається поширеність куріння. За цим опитуванням, ми маємо показник, що наразі в Україні 6,7 мільйона українців є курцями.
24% — це дані, які нам дали інші дослідження. Тут зокрема йде мова про дослідження Київського інституту соціології. Вони опитують курців віком старше 18 років і на основі цих даних визначають поширеність куріння в Україні серед дорослого населення.
Дмитро Тузов: Але ми тут не враховуємо дитяче куріння, яке, на жаль, теж існує. Наскільки це поширене явище?
Лілія Олефір: В цій сфері є очевидний прогрес. Минулого року, у 2016 році, були опубліковані дані дослідження «Expat». Це дослідження щодо поширеності вживання алкоголю та тютюну серед підлітків віком 17-17 років, і, як виявилось, поширеність куріння серед підлітків скорочується. Зараз ми можемо говорити про 12%. Тобто, якщо раніше було понад 20%, то зараз лише 12%. Це якраз і завдяки тому, що зростають ціни та впроваджуються інші заходи контролю над тютюном в Україні.
Дмитро Тузов: Наскільки зараз зросли ціни?
Лілія Олефір: Ціни зросли в середньому на 4-5 гривень, тобто не так вже й багато, але для бюджету це близько на 10 мільярдів більше доходу, ніж минулого року. Ми дуже сподіваємося, що ці гроші будуть використані на краще.
Дмитро Тузов: А якщо порівнювати з європейськими цінами?
Лілія Олефір: Там ціни варіюються. Якщо, наприклад, візьмемо Польщу, там ціна складає 4-5 злотих, у Німеччині — 5 євро. Звичайно, там і доходи більші, але все-таки поширеність куріння в деяких країнах Європи значно нижча, ніж в Україні. Наприклад, у Великій Британії проводять дуже успішну антитютюнову політику, там ціна коливається в районі 10-11 фунтів за пачку сигарет. В Ірландії теж досить високі ціни. Насправді це запорука успіху, тому що акцизи — це найкращий мотиватор.
Наталя Соколенко: На щастя, в Україні не можна курити в ресторанах і кав’ярнях, хоча, на жаль, в деяких місцях цей закон порушується. Я в таких випадках одразу раджу викликати поліцію.
Лілія Олефір: Це дуже правильна громадянська позиція. Якби всі наші громадяни так вчиняли, було б добре.
Між іншим, у грудні 2016 року ми провели рейд у 5 містах України і перевірили значну кількість закладів. На основі цього ми надіслали 120 скарг до Держпродспоживслужби, яка відповідає за те, щоб слідкувати за виконанням законодавства.
Мета цих рейдів полягала в тому, щоб виявити порушників і таким чином стимулювати їх до того, що вони не порушували закон, тому що дуже часто відвідувачі закладу, на жаль, поки що не усвідомлюють і не знають, що кальян теж не можна курити в кафе, барах, ресторанах. Насправді зараз нашою найбільшою проблемою є куріння кальяну.
Наталя Соколенко: А що стосується саме сигарет?
Лілія Олефір: З сигаретами випадки порушення були одиничними, тобто зараз це вже настільки неприйнятно, що ніхто собі не дозволяє закурити сигарету в приміщенні, а от з кальянами дещо інша ситуація.
Наталя Соколенко: Роз’ясніть, будь ласка, цю ситуацію: кликати поліцію чи ні, якщо в громадських закладах курять кальян?
Лілія Олефір: Кликати. І кальяни, і електронні сигарети заборонено курити в кафе, барах і ресторанах, тому що, відповідно до закону, вони вважаються тютюновими виробами.
Наталя Соколенко: Чому не варто курити кальян ? Чи є якісь протипоказання для цього?
Лілія Олефір: Однозначно, проте більшість про них не знає. Всі думають, що кальян — це легка форма сигарет, їх замінник, і вони не шкодять ні здоров’ю людини, яка курить, ні здоров’ю оточуючих. Насправді — це неправда. Куріння кальяну теж шкодить здоров’ю людям, яка його курять та які знаходяться навколо. Насправді один сеанс куріння кальяну дорівнює 100 викуреним сигаретам. Після того, як людина покурила кальян, їй не варто сідати за кермо, тому що це, фактично, це отруєння чадним газом. Крім того, у багатьох людей можуть бути власні індивідуальні протипоказання.
Дмитро Тузов: А стосовно вуличної культури куріння. Тут теж потрібні якісь роз’яснювальні кампанії чи застосування якихось репресивних методів?
Лілія Олефір: Ви маєте рацію. Тут може йти мова про створення або виділення певних місць на вулиці, де можна курити. Наприклад, такі місця є в Німеччині.
Дмитро Тузов: А в Японії для цього є спеціальні кабінки.
Лілія Олефір: Поки що у нас у планах немає обмежувати куріння на вулицях. У нас зараз дещо інші плани, які відповідають зобов’язанням України по Рамковій конвенції ВООЗ. Це стосується збільшення зображення на упаковках. Ми думаємо про майбутнє, про наших дітей, на них це працює, і дослідження це доводять.
Також, ми сподіваємося, що приймуть закон, покликаний врегулювати використання електронних сигарет, які зараз набувають поширення. Фактично, 20% українських підлітків віком 15-17 років уже мали досвід куріння електронних сигарет.
Дмитро Тузов: Чи справді цей замінник нібито не шкодить здоров’ю людини?
Лілія Олефір: Дуже правильно підмічено, що вона «нібито не шкодить». Електронну сигарету, яка потрапляє в Україну, не перевіряють на те, який вплив для здоров’я вона має. Ми не знаємо, що там всередині, тому що на митниці вона кваліфікується як певний електронний девайс, а рідини, які знаходяться всередині, як хімічні сполуки. І ризик в тому, що в більшості електронних сигарет дуже багато токсинів. Крім того, в Інтернеті є багато відео, на яких електронні сигарети вибухають.
Також є ризик, що підлітки, які починають з електронних сигарет, згодом почнуть курити звичайні сигарети. Тому цей ринок зараз потрібно врегулювати.
Дмитро Тузов: А чи відомо про склад звичайних сигарет, наскільки він теж може нести небезпеку здоров’ю?
Лілія Олефір: Сучасні сигарети — це дуже маркетинговий продукт. Це близько 600 різних інгредієнтів: туди додаються абсолютно різні речовини, спрямовані на те, щоб полегшити куріння курцю і щоб більше нікотину вдихалося. У світової спільноти є рішення цієї проблеми. Наприклад, законопроект №2820 пропонує розкрити склад сигарет. Ці норми вже діють у Європейському Союзі з 20 травня 2016 року, і виробники зобов’язані надсилати звіти про склад тютюнової продукції. Таким чином, ця інформація стає публічною і може бути доступною для споживачів.
Дмитро Тузов: Між іншим, це частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Хто гальмує цей законопроект №2820, який ще називають антитютюновою директивою, чому його не приймають?
Лілія Олефір: Звичайно, це робить тютюнова індустрія. Вони знаходять різні методи, для того щоб призупинити прийняття цього законопроекту, але це ще один доказ того, що цей законопроект справді є ефективним і допоможе знизити поширеність куріння в Україні. Для того щоб загальмувати законопроект №2820, тютюнова індустрія шукає лобістів у парламенті, які роблять усе можливе, для того щоб цей законопроект не прийняли.