Орнаменти Олени Пчілки в стилі Шанель. Як і де одягалися українські модниці понад сто років тому

Якому вбранню віддавала перевагу Леся Українка і її мати Олена Пчілка? Про модні уподобання містян кінця ХІХ – початку ХХ століття тому розповіла дослідниця Оксана Константинівська

Ведучi

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Орнаменти Олени Пчілки в стилі Шанель. Як і де одягалися українські модниці понад сто років тому
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr-rh-2018-01-13_konstantynivska.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr-rh-2018-01-13_konstantynivska.mp3
Орнаменти Олени Пчілки в стилі Шанель. Як і де одягалися українські модниці понад сто років тому
0:00
/
0:00

«Модні історії в домі Косачів» – проект із такою назвою презентують у Музеї видатних діячів української культури. Стереотипи щодо вбрання українців сто років тому розвінчує дослідниця Оксана Константинівська:

«Ми звикли в Музеї ламати стереотипи тим людям, які приходять, і вивчення творчості Лесі Українки та взагалі історичних подій у яких завершується на вивченні шкільної програми. На наше щастя, залишилось багато світлин родини Косачів, їхнього оточення.

Ми звикли бачити на цих світлинах сестричок і братиків Лесі, особливо в дитинстві, маму, про батька взагалі нічого не говорили (він займав досить високу чиновницьку посаду на той час). Таких світлин, де родина Косачів та їхні друзі в народному вбранні, дуже обмаль. Це все ж і дворянство, і київська інтелігенція. Але вони трошки відрізнялись від того народницького загального руху.

Народницький рух сприяв тому, що студенти (в перших колах – Київського університету) почали загравати з народом, одягатися в народне вбрання і на літні вакації подорожувати селами, начебто допомагати в справах селянським хлопцям та чоловікам.

Якраз родина Косачів не піддалася тим впливам загального народництва. В той час брат Олени Пчілки Михайло Драгоманов був молодим викладачем Київського університету. Він вирішив сприяти народній освіти. Ці люди працювали на державній службі, і жінки могли якось проявити наміри продемонструвати національну приналежність. Якимось чином і чоловіки хотіли проявити національну свідомість. І вперше зафіксований фотознімок, де в українській сорочці-вишиванці під європейський жакет одягнений Михайло Драгоманов.

Українські жінки додільну жіночку сорочку почали перетворювати на європейські блузи. Якщо подивитися на світлини родини Косачів, на більшості фотознімків вони все ж в європейському одязі. Традиційний народний одяг мали як театральне вбрання – як і зараз на національні свята ми одягаємо вишиванки, щоб прилучитися до свята. На той час єдине таке загально національне свято – роковини Шевченко (спочатку по домівках, але все ж намагалися одягатися в такий одяг), або ж на якісь прем’єри», – розповідає дослідниця.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.