Пасіка на дереві: хто такі бортники та як вони працюють?

Говоримо з дослідником бортництва Максимом Пчеловим

Ведучі

Василь Шандро

Пасіка на дереві: хто такі бортники та як вони працюють?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/04/hr-rh-2018-04-22_pchelov.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/04/hr-rh-2018-04-22_pchelov.mp3
Пасіка на дереві: хто такі бортники та як вони працюють?
0:00
/
0:00

Максим Пчелов Фото: Громадське радіо

Гість ефіру — дослідник бортництва, керівник ГО «Бортники України» Максим Пчелов.

Максим Пчелов: Бортництво — це традиційний промисел. Це передається з покоління в покоління.

Спочатку мед забирали просто з дупла. Потім людина зрозуміла, що можна зробити штучне дупло за допомогою інструментів і заманити туди рій. Є низка заходів, спрямованих на те, щоб заманити туди рід. У бортників це називається «творити вуллє». Вони натирають воском, прополісом, мелісою, вкладають траву, у них є якісь заговори.

Василь Шандро: Де збереглося бортництво в Україні?

Максим Пчелов: Фішка України в тому, що це традиція, яка не переривалася, вони є у нас на Поліссі, переважно це північна частина Рівненщини і Житомирщини.

Слово «бортник» пішло від слова «борть» — штучно зроблене дупло в живому дереві. В Україні на сьогодні ми знайшли на Рівненщині понад 7 бортних дерев.

Василь Шандро: Це певне дерево-завод, яке передається у спадок з покоління в покоління?

Максим Пчелов: Так. Дерево від цього не страждає, тому що живлення відбувається по крайній частині.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.