Перехід на латинку турбував кримських татар ще з 1980-х — викладач кримськотатарської мови
Комітет при Кабінеті міністрів підтримав переведення кримськотатарської мови на латинку. Для чого та чи є цьому сенс?
Пояснив викладач кримськотатарської мови в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Абібулла Сеїт-Джеліль.
Абібулла Сеїт-Джеліль: Перехід на латинку турбував довгий час кримськотатарський народ. Після повернення у Крим наприкінці 80-х років минулого століття, одразу порушили питання переходу на латинську графіку. Це було першочерговим завданням в інтересах усього народу. Однак, процес затягували. Зокрема, через розділення через політиків Криму.
- Кирилиця не передає особливості кримськотатарської мови, зокрема її звуковий склад, орфографію.
Кримськотатарська мова тричі зазнавала змін. Спочатку у 20-х роках минулого століття була переведена з арабиці на латиницю, потім — на кирилицю. Русифікація була в інтересах Радянського Союзу. Тоді на кирилицю були переведені усі тюркські мови тодішніх народів СРСР.
Після розвалу Радянського Союзу, тюркські народи, які отримали державність, перейшли на латиницю.
- Бо це об’єднує ці народи та прискорює взаємодію в усіх сферах життя. Тому це питання важливе для нас. Ця думка підкріплена інформацією з академічних джерел.
Останні 20 років у Криму активно готувалися до переходу на латинку. У наукових установах розробляли, вивчали, впроваджували латинську абетку, друкували літературу двома абетками, або лише латинкою. Після окупації цю роботу РФ заборонила.
Рішення комітету — це формальність, бо повернення назад немає.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS