Поливали водою хворих, кутки хат, худобу: які традиції «поливаного понеділка» призабуто нині?

В ефірі Ранкової хвилі – фольклористка, кандидатка філологічних наук Олеся Наумовська.

Олеся Наумовська: Обряд «поливаного понеділка» зберігся переважно на західній Україні, Поділлі. Первинно він поширювався на значно більші території, у основі обряду – цілюща здатність води. Також прагматика: життя, здоров’я, продовження роду і шлюбні звичаї.

Шлюбні ритуали прослідковуються не лише у час поливанки, а починаються зі свята Колодія, тоді відбувається стимуляція чоловіка до одруження. У поливаний понеділок обливання дівчини свідчило про те, що хлопець до неї не байдужий. Вона за це дарувала йому писанку, а він повинен був з нею танцювати. Цей понеділок ще називають «волочильним». Для дівчини важливо було, щоб її облили. Вода знімала зуроки, давала сподівання на здоров’я, щастя і щасливий шлюб.

Євгенія Гончарук: Одружених жінок поливали?

Олеся Наумовська: Зважаючи на те, що вода мала цілющі властивості, то поливали і одружених жінок. На Поліссі, наприклад, поливали господинь з вірою у те, що її корова даватиме більше молока. Поливали худобу, бджіл, кути хати, хворих людей. Щоб вода отримала цілющі властивості нею обмивали морду коня, або ікони, срібні предмети.

Євгенія Гончарук: Хлопцям за обливання не діставалося?

Олеся Наумовська: На Закарпатті у перший день Великодня хлопці поливають дівчат, у другий – дівчата хлопців, у третій – один одного. Вода мала цілющі властивості для усіх, тому обливалися усі.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.