Примусове повернення Бабаєвої — кричущий випадок, — правозахисниця
Повернення Аміни Бабаєвої в Росію — це грубе порушення українського і міжнародного законодавства щодо біженців, каже правозахисниця Олександра Назарова
СБУ прийняла рішення про примусове повернення громадянки РФ Аміни Бабаєвої з України, яка хотіла просити політичного притулку в Україні. Раніше в ефірі «Громадського радіо» правозахисник Максим Буткевич назвав такі дії свавіллям.
Ми продовжуємо слідкувати за цією темою разом з правозахисницею Олександрою Назаровою. До розмови долучається подруга Аміни Бабаєвої Юлія Воронцова.
В студії працюють журналісти «Громадського радіо» Ольга Веснянка і Едуард Лозовий.
Ольга Веснянка: Що, на вашу думку, можна зробити в цій ситуації?
Олександра Назарова: Не оставлять эту историю без внимания. Ведь чем больше проходит времени, тем больше угасает интерес к ней, а опасность угрозы, что с Аминой может что-то произойти, увеличивается.
Ольга Веснянка: Що вам відомо про Аміну, де вона жила, чому приїхала в Україну?
Олександра Назарова: То, что мы знаем, а это не очень много, — Амина некоторое время назад уехала из Турции. Пару лет назад она развелась с мужем, который в последствии присоединился к ИДИЛ. После попытки переворота в Турции там до сих пор большие чистки, ей пришлось уехать. Поскольку Амина не могла вернуться в Россию, мы все знаем, как там обходятся с людьми, исповедующими ислам, она приняла решение приехать в Украину и просить здесь убежища.
Ольга Веснянка: Зараз є непідтверджена інформація, що Аміна Бабаєва вже перебуває в Росії?
Олександра Назарова: У нас, к сожалению, не так много информации. Известно, что Амина доехала до Москвы, где ее допросили сотрудники ФСБ. Сказали якобы, что сейчас к ней никаких дополнительных вопросов нет, но она остается под пристальным надзором.
Едуард Лозовий: Наскільки для України типова ситуація, коли людину, яка просить притулку, повертають в країну, яка просить її видачі?
Олександра Назарова: Это совершенно вопиющий случай. Такого на нашей памяти не было 10 лет. Это грубейшее нарушение как национального законодательства Украины в отношении беженцев, так и международного. Более чудовищной вещи украинские силовые службы сделать не могли.
Ольга Веснянка: Шукач притулку з РФ Олексій Вєтров також не отримав статусу біженця в Україні, щоправда його не повернули назад до Росії. Він припускає, що СБУ за старою звичкою співпрацює з силовими структурами РФ. Такої ж думки адвокат Остап Тимчій.
Едуард Лозовий: Що тепер можуть зробити українські громадські активісти, ваша організація, щоб довідатися, що, насправді, сталося, хто дав наказ на примусове повернення?
Олександра Назарова: Здесь, прежде всего, вопрос к адвокату Амины, который будет выяснять, что же произошло и кто принял такое решение.
Ольга Веснянка: Що ви можете розказати про ситуацію з Аміною Бабаєвою?
Юлія Воронцова (телефоном): Амина некоторое время была в депортационном центре для иностранцев в Турции. Подозрения против нее не оправдались, никаких доказательств не было найдено, и ей предложили любую страну, в которую она захочет полететь. Амина выбрала Украину, потому что здесь есть друзья и люди, которые могут помочь.
Амина прилетела в Харьков, где я должна была ее встретить. Но на территорию Украины ее не пустили, а задержали в нейтральной зоне. Я сообщила погранотряду, что я ее встречаю, что она будет жить в отеле, показала соответствующий документ. Они допросили ее, потом меня. В итоге мне сказали, что Амину на территорию Украины не пускают, ничем это не обосновав.
Мне не дали с ней поговорить. Мы только перекинулись парой слов, она просила нанять ей адвоката и сказала, что будет просить политубежища в Украине. Я передала это пограничникам, но мне ответили «никакого политического убежища, она не политик».
Едуард Лозовий: Якщо Аміна вже в РФ, чи є у вас можливість передати російським колегам цю естафету, щоб там створити розголос цій історії?
Олександра Назарова: Да, конечно, это уже было сделано.