В студії «Громадського радіо» про процес встановлення факту збройної агресії Росії проти України розповідає правозахисник, керівник проекту «Відкритий суд» і позивач даного процесу Станіслав Батрин.
Олексій Бурлаков: Для чого потрібен цей процес, якщо ми вже визнали Росію країною-агресором?
Станіслав Батрин: Ця справа тягнеться вже більше року і була ініційована ще в той момент, коли ніяких заяв верховної ради і рішень міжнародного характеру не було.
Рішенням парламенту збройна агресія не підтверджується, адже в будь-який момент може бути нова коаліція. Збройна агресія підтверджується повнотою доказів і наша мета — отримати судове рішення, в якому описати підготовку до вторгнення, вторгнення, злочини російської влади і російських громадян, конкретні прізвища і конкретні злочини. Перекласти на англійську мову, розіслати у всі країни через інструменти міжнародного права, щоб не складалося враження, що у нас внутрішній конфлікт.
На сьогодні у справі вже більше тисячі аркушів, є шість томів тимчасової слідчої комісії верховної ради по Іловайську і свідчення людей, які безпосередньо вчиняли відсіч збройній агресії.
Євгенія Гончарук: Де ви берете доказову базу?
Станіслав Батрин: Ми збираємо всі свідчення — від генпрокуратури, від СБУ, від міністерства закордонних справ і міністерства оборони.
Євгенія Гончарук: Чи легко вони надають вам інформацію?
Станіслав Батрин: Через ухвалу суду. Це законний громадський тиск. Зараз всі наші запити задовольняються, на всіх засіданнях присутні ЗМІ. Справа набуває резонансу, що допомагає нам отримувати об’єктивний розгляд.
Євгенія Гончарук: З якого року можна говорити про підготовку збройної агресії?
Станіслав Батрин: На сьогодні у нас є докази, що підготовка велась з лютого 2013 року. Фактично з подій, які передували анексії Криму.
Євгенія Гончарук: Яка кінцева мета цього позову — виграти інформаційну частину війни? Але ж в Європі не думають, що у нас громадянська війна?
Станіслав Батрин: У 2014 і 2015 роках у світовому рейтингу «топ-10 подій» я побачив, що там нема збройної агресії проти України. А дев’ятий пункт був «Погіршення економічного становища в Росії за наслідком внутрішнього конфлікту в Україні».
Українська влада за два роки не зробила належних кроків, щоб довести світу, що у нас є збройна агресія.
Олексій Бурлаков: Чому українська влада не робить цих кроків?
Станіслав Батрин: Я це розумію так — уряд і влада для себе визначилися, що поки є стан невизначеності на Сході України, є стан цієї гібридної війни, є і вони. Бо якщо уявити, що завтра цієї війни нема, то сорок шість мільйонів людей будуть вимагати конкретних дій і відмовок ніяких не буде.