Наталя Соколенко: Президент США Обама недавно висловився про Путіна: «He’s not completely stupid». Російські медіа дивно і смішно перекладали цю фразу. Як би переклали її ви?
Андрій Куликов: Залежить від того, чи синхронний це переклад. Якщо синхронний, то: «Він же не цілком дурний».
Наталя Соколенко: А деякі російські медіа переклали її таким чином: «Президент Путин достаточно умен». Які у вашому професійному житті перекладача були подібні гострі історії?
Андрій Куликов: Одного разу я спостерігав таку історію, що трапилася з моїм висококваліфікованим колегою Вадимом Кастеллі, який в Давосі перекладав зустріч колишнього президента Януковича та Хіларі Клінтон. Коли Янукович побачив Клінтон, то сказав: «Вітаю вас, пані генеральний секретар». Кастеллі вчасно зорієнтувався і переклав це як «Secretary of State», тобто держсекретар, яким вона й була. Якщо ж чітко дотримуватися кодексу перекладача, то він мав би перекласти це як «Miss Secretary General».
Перекладачі часто виручають політиків в таких ситуаціях, хоча все одно на перших падає незаслужена хула. Наприклад, коли я перекладав на одному українсько-британському зібранні, то там всі говорили на англійській мові, а для протоколу перекладали на українську. Одна з тез когось з українських промовців викликала сумнівну реакцію, і хоча він говорив англійською, все одно сказав, що його неправильно зрозуміли з вини перекладачів.
Цитата Обами про Путіна — це не переклад, а неточна переповідка російських ЗМІ.
Цитата Обами про Путіна — це не переклад, а неточна переповідка російських ЗМІ. Це нагадує мені, як в часи Радянського Союзу з її представниками зустрічалися представники Франції щодо ситуації в Афганістані, й тоді замість перекладу сказаного просто повідомляли, що обидві сторони висловили свої відомі позиції.
Ольга Веснянка: Як ви вважаєте, коли звучить конкретна промова ненависті з будь-якої сторони, її потрібно дослівно перекладати й цитувати?
Андрій Куликов: Якщо ми хочемо дати повне уявлення про те, що міститься в цій промові, то ми зобов’язані перекласти й пояснити, чому ми вважаємо це мовою ненависті.
Наталя Соколенко: Чи траплялися з вами смішні ситуації через переклад?
Андрій Куликов: На початку 1970-х я пішов брати інтерв’ю у відомого письменника-фантаста Роджера Желязни й помітив, що у нього є роман Чингіза Айтматова «Буранний полустанок. (І довше століття триває день)». Ми про нього почали говорити, й Желязни спитав мене, як мені цей твір. Роман мені дуже подобався, і я вирішив описати своє захоплення ним ідіомою «second to none», що перекладається як «другий до нічого», тобто, по суті, найперший. Але я переплутав і вжив ідіому «next to nothing», що якраз значить «ніякий». Пригадую, як ставлення Желязни до мене змінюється на очах, коли я такий роман оцінив дуже низько.
Ольга Веснянка: Знаю, що ви любите хорошу музику, і пригадую, що в часи перших електронних перекладачів ходив анекдот про те, що він перекладає гурт The Rolling Stones на російську дослівно як «Катя камни».
Андрій Куликов: Так, таке трапляється, тому хочу порадити ніколи сліпо не користуватися машинним перекладачем, бо музикант Алан Прайс легко може стати в перекладі Аланом Ціною.