Письменник Олександр Гриценко презентував іронічну книжку про літературу кінця 80-х років

Якими в нашій пам’яті залишилися 80-ті роки ХХ століття? Письменник Олександр Гриценко презентує книжку «Пегаси перебудови»

Ведучі

Василь Шандро

Письменник Олександр Гриценко презентував іронічну книжку про літературу кінця 80-х років
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/04/hr-rh-2018-04-14_gricenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/04/hr-rh-2018-04-14_gricenko.mp3
Письменник Олександр Гриценко презентував іронічну книжку про літературу кінця 80-х років
0:00
/
0:00

Василь Шандро: Чому назвали збірку «Пегаси перебудови»? Ви з іронією ставитеся до того, що відбувалося в радянській Україні?

Олександр Гриценко: Без іронії та самоіронії взагалі складно жити. Це частина світобачення. 

Олександр Гриценко Громадське радіо

Книжка складається з 3 частин. Усі вони про одну й ту ж епоху, це внутрішні поетичні, критичні та пересмішницькі рефлексії. Більшість з них друкувалися у газетах і журналах починаючи з 1987-го. Цензура тоді ще існувала,тому деякі тексти я відновлював до початкових варіантів, використовуючи не ті надруковані. Найнахабніші тексти не друкували, хоча я подавав.

Тут є Павло Тичина, Михайло Зеров, Гійом Аполлінер. А ще поети Іван Чималич, Орест Римогрюк, Святослав Самослав, Марічка Полотняна. За цими імена часто стоять реальні особи. Наприклад, за критики нею Нататенією Кощавою стояла реальна критикеса, яка накидалася на молодих поетів і лаяла за те, що відходять від соцреалізму.

Це спроба гротесково змоделювати банальність тодішньою мейнстрімової літератури, літературної критики. Дві головні риси літературного соцреалізму, на мій погляд, – банальність і інфантильність.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.